Реконструйовано геном іспанського грипу зі Швейцарії

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Реконструйовано геном іспанського грипу зі Швейцарії

17 липня 2025 р. 20:31

17 липня 2025 р. 20:31

Дослідження зразка вірусу 1918 року показало , що вже на початку пандемії грип мав три ключові механізми адаптації до людини.

Генетичний прорив із глибини часу

Команда з університетів Базеля та Цюріха успішно відновила геном вірусу грипу H1N1 , що викликав пандемію 1918–1920 років, використовуючи формаліновий зразок 18-річного пацієнта, який помер у липні 1918-го. Це перший зафіксований геном зі Швейцарії часів пандемії. “Це відкриває нові можливості для розуміння динаміки адаптації вірусу в Європі” , – зазначила Верена Шюнеманн.

Три адаптивні мутації

Порівняння з німецькими та американськими штамами показало, що вже на ранній стадії пандемії вірус мав три важливі мутації . Дві з них давали змогу уникати імунного захисту людини, а третя — покращувала зчеплення з людськими клітинами . Це робило вірус більш стійким та інфекційним .

“Ми змогли відновити ці мутації завдяки новому методу обробки стародавньої РНК” , — пояснив Крістіан Урбан.

Історія, що має значення

Попри смертність від 20 до 100 мільйонів осіб, механізми еволюції іспанського грипу довго залишались загадкою . Вірус містив РНК — генетичний матеріал, що деградує значно швидше, ніж ДНК , що значно ускладнювало дослідження. Застосування нових методів дозволило розшифрувати давній вірус у деталях , раніше недоступних науці.

Застосування у сучасності

Ці результати важливі не лише для історії. Уроки з пандемії 1918 року допомагають краще розуміти швидку еволюцію вірусів , таких як SARS-CoV-2. Нові пандемії, що виникають сьогодні, вимагають глибокого знання шляхів адаптації збудників , аби встигати з відповіддю. Історичні зразки — це ключ до майбутньої біозахищеності .