Рак змушує клітини годувати себе і гальмувати імунітет

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Рак змушує клітини годувати себе і гальмувати імунітет

19 липня 2025 р. 14:56

19 липня 2025 р. 14:56

У новому дослідженні вчені виявили , як ракові клітини програмують навколишні не ракові клітини підтримувати ріст пухлини через метаболічні взаємодії.

Мікрооточення пухлини: взаємодії клітин

Під керівництвом Пінг-Чі Хо, Сяоюнь Лі та Софі Хедлунд Меллер виявлено унікальний механізм маніпуляції клітинами. Ракові клітини меланоми виділяють жирні кислоти, зокрема пальмітинову кислоту . Вона активує фібробласти (CAF), примушуючи їх виробляти глутамін – амінокислоту, що живить пухлину. “Наші результати дають нове розуміння складності мікрооточення пухлини” , – зазначив Хо.

Глутамін, синтезований CAF, активує макрофаги, які починають підтримувати пухлину. Відомі як ТАМ (пухлиноасоційовані макрофаги) , ці клітини втрачають здатність боротися з пухлиною. “Це відкриває новий спосіб, яким рак захоплює навколишні клітини для свого захисту” , – додала Меллер. Таким чином, утворюється замкнене коло підтримки пухлини через імунні й метаболічні процеси.

Біомаркери та терапевтичні перспективи

Ключовим чинником синтезу глутаміну є фермент глутамінсинтетаза (GS) , який експресується в CAF. Його активність стимулюється інтерлейкіном-6 (IL-6), який ці ж клітини і продукують. Пригнічення GS у моделях мишей з меланомою призводить до відновлення протипухлинного імунітету . Як пояснюють автори, “цілеспрямована дія на CAF може сприяти ефективнішій імунотерапії” .

Ці сигнальні каскади в CAF, спричинені пальмітиновою кислотою, можуть слугувати новими біомаркерами для прогнозування ефективності імунотерапії. Лі підкреслює: “Такі маркери можуть допомогти клініцистам ідентифікувати пухлини, що протистоять лікуванню” . Дослідження також виявило подібні генетичні підписи у пацієнтів з раком молочної залози.

Робота підтримана кількома науковими фондами, серед яких Ludwig Cancer Research та Melanoma Research Alliance. Пінг-Чі Хо – професор Лозаннського університету та науковець Інституту Людвіга.