Коли з’явилися українці? Дослідник назвав п’ять основних теорій

23 липня 2025 р. 18:43

23 липня 2025 р. 18:43

Про це на своїй Facebook-сторінці пише краєзнавець Мирослав Чайковський, аналізуючи головні наукові підходи до питання походження українського народу.

На думку дослідника, існує п’ять основних теорій походження українців:

Трипільська теорія. Найбільш міфологізована, яку автор обходить, вказуючи: «Трипільці брали участь в етногенезі сучасних українців, але їх прямими предками не є».

Ранні слов’яни. Теорія, яку підтримує лінгвіст В’ячеслав Залізняк. Вона виходить із припущення, що давні слов’янські групи, як-от «пеньківці» чи «венеди», були етнічними предками сучасних українців. Цей підхід дозволяє простежити окрему лінію розвитку українців ще з раннього середньовіччя.

Київська Русь. Радянська теорія про єдиний давньоруський народ, з якого в процесі феодальної роздробленості сформувалися українці, білоруси та росіяни.

Модерна теорія. Конструктивістський підхід, згідно з яким українці як народ сформувалися тільки в період модерну, приблизно в XIX столітті, з появою національних рухів та «будителів». До того самоідентифікація відбувалась переважно за конфесійною або соціальною ознакою.

Гібридна версія. Поєднання елементів попередніх підходів із врахуванням археологічних даних.

Я, безумовно, прихильник четвертої версії, згідно з якою українці — модерний продукт, більше того — продукт наздоганяючої модернізації і своїми затримками в політичному розвитку мають завдячувати конченим сусідам і їхнім імперіям, — каже Мирослав Чайковський.

Водночас, він наголошує: політичне самоусвідомлення українців відбулося нещодавно, але це не означає, що вони "прилетіли з космосу".

Крім фанатів “трипільської теорії”, у них були глиняні зорельоти, — іронізує дослідник.

Етногенетичний процес: як формувалося населення Наддніпрянщини

Автор також аналізує працю археолога М.І. Гладких «Етногенетичний процес у басейні Дніпра за археологічними джерелами», яка дозволяє простежити поступове формування населення цієї території у зворотному напрямку — від сьогодення до найдавніших епох.

Археологічні дані свідчать, що на різних етапах територію сучасної України населяли представники трьох мовних сімей: індоєвропейської (слов’яни, іранці), уральської (фіно-угри) та алтайської (тюрки, монголи). Домінували слов’яни в лісостепу та іраномовні народи у степах.

Серед археологічних культур, що передували виникненню слов’ян, Чайковський згадує:

• Київську Русь;

• археологічні культури Середнього Подніпров’я (ІІ пол. І тис. н.е.);

• зарубинецьку й чорноліську (ранній залізний вік);

• тшинецько-комарівську та білогрудівську (епоха бронзи);

• дніпро-донецьку культурну область (неоліт);

• мезоліт.

Київську Русь;

археологічні культури Середнього Подніпров’я (ІІ пол. І тис. н.е.);

зарубинецьку й чорноліську (ранній залізний вік);

тшинецько-комарівську та білогрудівську (епоха бронзи);

дніпро-донецьку культурну область (неоліт);

мезоліт.

Він також звертає увагу на важливість розрізнення між господарсько-культурними типами населення і власне етнічними групами. Оскільки до одного типу (наприклад, ранні землероби лісостепу) могли належати представники різних етносів.

Коротко: він (Гладких. — Ред.) іде від Русі вниз — через ранніх слов’ян, “залізо”, “бронзу”, аж до “каменю”. Я можу помилятися, але чи не найсміливіша версія походження слов’ян вказує на так зване “тшинецьке коло”, приблизно XII століття до н.е. До слова, на Педині було їхнє поселення, і частина місцевих досі згадує про “кістки, що посипалися з гори” під час розкопок. Відтак, слов’янський максимум — це середня бронза. Нижче — вже “ямники”, “середній стог”, “дніпро-донецька” і так далі. Але там вже не до слов’ян, там шукають перших індоєвропейців. Ну а мезоліт — він цікавий, але цей ґудзик не просто непришитий. Він відірваний і валяється в пилюці припущень — подалі від очей любителів шукати своїх предків там, де їх не було, — каже дослідник.

Наука