Частинки шин отруюють воду — науковці б’ють на сполох

30 липня 2025 р. 05:17

30 липня 2025 р. 05:17

Частинки зношених автомобільних шин стали одним із головних джерел мікропластику, який загрожує водній екосистемі та здоров’ю людини.

Під час руху транспортні засоби поступово стирають матеріал шин, що призводить до утворення мікроскопічних пластикових фрагментів . Ці частинки змиваються дощовою водою в канави й потрапляють у водойми, де їх споживають риби, краби та інші морські істоти. «З кожним укусом риба також споживає надзвичайно токсичні хімічні речовини» , — зазначають автори дослідження.

Прихована загроза: хімія зносу

Основна небезпека полягає не лише в самому мікропластику, а у хімічних речовинах, які вивільняються разом із ним. Однією з них є 6PPD-Q — похідне стабілізатора гуми, що додається до шин для захисту від окиснення. Дослідження 2020 року показало: «більше половини кижуча, який повертався в річки штату Вашингтон, загинув до нересту через 6PPD-Q» .

Цей компонент проникає не лише у воду. Він виявлений навіть у сечі дітей та дорослих , що живуть поблизу автомобільних шляхів у Китаї. Хоча наслідки для людського організму ще вивчаються, попередні результати показують ймовірний негативний вплив на печінку, легені та нирки .

Джерело проблеми — на дорозі

Автомобільні дороги — постійне джерело мікропластикових викидів. В Оксфорді, штат Міссісіпі, під час двох злив усього за добу виявлено понад 30 000 частинок зношених шин у 24 літрах води . У районах із великим транспортним навантаженням цей рівень може бути значно вищим.

Незважаючи на це, виробники шин заявляють, що наразі немає ефективної заміни 6PPD. Водночас Міждержавна рада з технологій і регулювання рекомендує активніше шукати безпечні альтернативи. Відсутність негайних рішень спонукає науковців до пошуку способів фільтрації цих забруднень.

Рішення у природі: біофільтрація

Команда хіміків з Університету Міссісіпі розробила експериментальну систему біофільтрації , що використовує органічні матеріали для вловлювання частинок зносу шин до того, як ті потрапляють у водойми. В основі методу — соснова тріска та біологічне вугілля , отримане з рисового лушпиння шляхом піролізу.

«Біологічне вугілля має велику площу поверхні, сильну адсорбційну здатність і низьку вартість» , — пояснюють дослідники. Обидва матеріали добре затримують частинки шин, які мають витягнуту форму та зазубрені краї, що дозволяє їм легко заплутуватися у порах фільтрів.

На випробувальному майданчику під час двох дощових подій було встановлено фільтрувальні шкарпетки — трубчасті контейнери, наповнені фільтрувальним матеріалом. Аналіз проб до і після показав, що вміст частинок зношених шин зменшився приблизно на 90% .

Переваги та обмеження підходу

Перевагою цієї системи є доступність сировини. Деревна тріска та біологічне вугілля можуть вироблятися з сільськогосподарських відходів , що робить фільтри недорогими і придатними для локального впровадження. Крім того, їх легко масштабувати для використання у містах із високим рівнем забруднення.

Втім, є й обмеження. «Сирі сільськогосподарські відходи, які не пройшли піроліз, можуть самі виділяти забруднювачі» , — попереджають автори. Також біофільтри потрібно періодично змінювати та утилізувати, оскільки вони накопичують токсини й поступово втрачають ефективність.

Необхідні довгострокові дослідження ефективності , особливо в умовах інтенсивного руху транспорту. Важливо також контролювати хімічний склад фільтрувальних матеріалів, щоб уникнути вторинного забруднення.

Екологічно чиста альтернатива

Запропонований метод дає реальний шанс зменшити поширення мікропластику , що виникає внаслідок повсякденного користування автомобілями. Його можна впроваджувати у містах, парках, біля автострад або промислових зон. Особливо це актуально в умовах, де традиційні системи очищення не справляються з новими видами забруднень.

«Ми вважаємо, що біофільтри з рослинних відходів можуть бути ефективним і недорогим екологічним рішенням» , — підсумовують Болуватіфе Олубусойе та Джеймс Чиждзіл.

Мікропластик — глобальна проблема, але відповідь може бути локальною, доступною і сталою.

Наука