(no title)

14 серпня 2025 р. 04:06

14 серпня 2025 р. 04:06


У літній період навіть у північних містах, таких як Бостон, спостерігаються значні температурні контрасти між вулицями одного району.

by @freepik

Наприклад, на Lewis Place температура становила 34,6 °C, тоді як на Dudley Common — 39,2 °C. Відмінності зумовлені щільністю забудови, наявністю зелених насаджень та кількістю асфальтового покриття. Це ілюструє ефект «міського острова тепла» , коли штучні поверхні поглинають і утримують сонячне тепло.

Автор вводить поняття «міських теплових острівців» — дрібніших ділянок підвищеної температури, що виникають усередині району. Їх ідентифікація стає можливою завдяки сенсорним мережам, які фіксують температуру в реальному часі. У проєкті Common SENSES у районі Роксбері встановлено понад 36 датчиків, які дозволяють складати карти мікроклімату та визначати найгарячіші точки.

Такі технології вже застосовують у містах США, Сінгапурі та Барселоні. Збір точних даних дозволяє планувати цільові інтервенції — висаджування дерев, облаштування «прохолодних дахів» або світлих покриттів, створення невеликих парків у найперегрітіших місцях. Це підвищує ефективність використання ресурсів та зменшує ризики для здоров’я мешканців.

Проблемою залишається недостатня деталізація існуючих стратегій: більшість орієнтовані на рівень усього міста чи району, ігноруючи різницю між окремими кварталами. Наприклад, Лос-Анджелес інвестує у «прохолодне покриття» масштабно, а Нью-Йорк висаджує дерева без урахування локальних особливостей.

Автор пропонує застосовувати сенсорні дані для гіперлокальних попереджень , коли окремі вулиці перетинають критичні температурні межі. Такі повідомлення можуть містити карти найгарячіших ділянок та маршрути прохолодними зонами.

Як підсумовує учасниця проєкту Project Right Inc. Ніколь Флінт: «Data + Stories = Truth» . Поєднання вимірювань і досвіду мешканців здатне створити дієві рішення, які допоможуть містянам залишатися у безпеці в умовах спеки.

У літній період навіть у північних містах, таких як Бостон, спостерігаються значні температурні контрасти між вулицями одного району.

Наприклад, на Lewis Place температура становила 34,6 °C, тоді як на Dudley Common — 39,2 °C. Відмінності зумовлені щільністю забудови, наявністю зелених насаджень та кількістю асфальтового покриття. Це ілюструє ефект «міського острова тепла» , коли штучні поверхні поглинають і утримують сонячне тепло.

Автор вводить поняття «міських теплових острівців» — дрібніших ділянок підвищеної температури, що виникають усередині району. Їх ідентифікація стає можливою завдяки сенсорним мережам, які фіксують температуру в реальному часі. У проєкті Common SENSES у районі Роксбері встановлено понад 36 датчиків, які дозволяють складати карти мікроклімату та визначати найгарячіші точки.

Такі технології вже застосовують у містах США, Сінгапурі та Барселоні. Збір точних даних дозволяє планувати цільові інтервенції — висаджування дерев, облаштування «прохолодних дахів» або світлих покриттів, створення невеликих парків у найперегрітіших місцях. Це підвищує ефективність використання ресурсів та зменшує ризики для здоров’я мешканців.

Проблемою залишається недостатня деталізація існуючих стратегій: більшість орієнтовані на рівень усього міста чи району, ігноруючи різницю між окремими кварталами. Наприклад, Лос-Анджелес інвестує у «прохолодне покриття» масштабно, а Нью-Йорк висаджує дерева без урахування локальних особливостей.

Автор пропонує застосовувати сенсорні дані для гіперлокальних попереджень , коли окремі вулиці перетинають критичні температурні межі. Такі повідомлення можуть містити карти найгарячіших ділянок та маршрути прохолодними зонами.

Як підсумовує учасниця проєкту Project Right Inc. Ніколь Флінт: «Data + Stories = Truth» . Поєднання вимірювань і досвіду мешканців здатне створити дієві рішення, які допоможуть містянам залишатися у безпеці в умовах спеки.

(no title)

Джерело: cikavosti.com (Екологія)

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua