Саргасум у Атлантиці зріс у 5 разів через стоки й циркуляцію

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Саргасум у Атлантиці зріс у 5 разів через стоки й циркуляцію

17 вересня 2025 р. 14:58

17 вересня 2025 р. 14:58

Саргасові водорості, колись відомі як мешканці оліготрофних («бідних на поживні речовини») вод Саргасового моря, сьогодні стали глобальною екологічною проблемою , формуючи масивний Великий атлантичний пояс саргасуму (GASB), що простягається від Західної Африки до Мексиканської затоки.

Швидкість росту та лімітуючі фактори

Експерименти 1980-х років показали, що Sargassum natans і Sargassum fluitans здатні подвоювати біомасу всього за 11 днів у збагачених поживними речовинами неритових водах. Ключовим обмежуючим фактором виявився фосфор , хоча азот також суттєво впливає на продуктивність. З того часу вміст азоту в саргассумі зріс більш ніж на 50%, тоді як вміст фосфору зменшився. Це призвело до різкого підвищення співвідношення N:P, що вказує на зовнішнє антропогенне джерело поживних речовин .

«Ці зміни відображають перехід від природних океанічних джерел… до наземних стоків і атмосферних осадів», – пояснює Брайан Лапуант (FAU Harbor Branch).

Саргасум у Атлантиці зріс у 5 разів через стоки й циркуляцію

Роль Амазонки та океанічної циркуляції

Відтік поживних речовин з басейну Амазонки, особливо під час паводків, стимулює формування масових цвітінь саргасуму. Екстремальні кліматичні події, як-от негативна фаза Північноатлантичного коливання 2009–2010 рр., могли сприяти переміщенню саргасуму з північних широт у тропічну Атлантику. Водночас генетичні дані свідчать, що деякі популяції, зокрема S. natans var. wingei , вже існували там до 2011 р., що ставить під сумнів сценарій виключно «міграційного» походження GASB.

Дослідники виявили, що навіть у водах із низьким вмістом поживних речовин саргасум зберігає продуктивність завдяки внутрішній рециркуляції – виділенню метаболітів морськими організмами та розщепленню органічної речовини мікробами. Це створює локальні «гарячі точки» поживних ресурсів, які підтримують розростання водоростей у відкритому океані.

Наслідки для екосистем і людей

З моменту першого спостереження у 2011 році пояс формується майже щороку (крім 2013 р.), досягаючи у травні 2023 р. рекордної біомаси у 37,5 млн тонн (плюс 7,3 млн тонн постійної біомаси у Саргасовому морі). Масові викиди саргасуму спричиняють екологічні та соціально-економічні проблеми: від масової загибелі риби й витратних очищень пляжів до збоїв у роботі інфраструктури, включаючи енергетичні об’єкти.

«Поширення саргасуму – це не просто екологічна цікавинка, воно має реальний вплив на прибережні громади», – наголошує Лапуант.

Сучасний аналіз, опублікований у журналі Harmful Algae , демонструє, що антропогенне забруднення поживними речовинами у поєднанні з океанічною циркуляцією є рушійними силами безпрецедентного розростання саргасуму . Це підкреслює необхідність міжнародного моніторингу та управління стоками, особливо у басейнах великих річок.