Меркурій міг утворитися після удару з «планетою-близнюком»

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

28 вересня 2025 р. 10:45

28 вересня 2025 р. 10:45

Французькі астрономи запропонували нову версію походження Меркурія: планета утворилася після ковзного зіткнення з майже рівним за масою «близнюком».

Довгий час вважалося, що ранній Меркурій зазнав удару гігантського астероїда, який зніс більшу частину мантії. Проте модель, розроблена в Інституті фізики Землі та Університеті Париж Сіте, показує інший сценарій. «Удар був ковзним і не надто швидким — під кутом 32,5°» , пояснюють автори. У результаті планета втратила до 60% мантії, але зберегла непропорційно велике ядро , яке сьогодні становить близько 70% її маси.

Комп’ютерне моделювання методом гідродинаміки згладжених частинок показало, що фінальна маса відповідає сучасному Меркурію — 0,055 маси Землі з похибкою менше 5%. «Прото-Меркурій із масою 0,13 земної зображений рожевою мантією і бірюзовим ядром. Об’єкт-мішень показаний із червоною мантією і жовтим ядром» , — описують дослідники. Викинуті уламки не повернулися, а могли потрапити на сусідні протопланети, зокрема на Венеру.

Меркурій міг утворитися після удару з «планетою-близнюком»

На цих кадрах з комп’ютерного моделювання показано, як відбувалося зіткнення. «Прото-Меркурій з масою 0,13 земної зображений рожевою мантією і бірюзовим ядром. Об’єкт-мішень показаний з червоною мантією і жовтим ядром», — пояснюють автори. Удар був відносно слабким, кут зіткнення склав 32,5 градуса. Кадри (b) і (c) демонструють момент удару і викид речовини, а на (d) показаний сформований «кандидат в Меркурії» з масою 0,056 земної — майже як у справжньої планети (0,055).
(Franco та ін., NatAstr., 2025)

Цей сценарій вважають правдоподібнішим за попередні: у молодій Сонячній системі зіткнення рівних за масою об’єктів відбувалися значно частіше, ніж удари астероїдів по планетам. «Це свідчить, що мільярди років тому наші предки-планети формувалися у хаотичному середовищі, де зіткнення були вирішальним фактором еволюції» , наголошують автори.

Остаточне підтвердження може дати зонд BepiColombo , який за рік досягне Меркурія. Він має надати дані про внутрішню будову планети, допомігши перевірити, чи справді сценарій зіткнення пояснює походження її незвично великого металевого ядра.