Розкрито причину плазмових злив у короні Сонця

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Розкрито причину плазмових злив у короні Сонця

07 жовтня 2025 р. 17:23

07 жовтня 2025 р. 17:23

Вчені з Гавайського університету розкрили таємницю “сонячного дощу” — феномену, коли плазма в атмосфері Сонця конденсується та падає назад на його поверхню, подібно до злив на Землі.

Дослідження, проведене Люком Бенавіцем та астрономом Джеффрі Ріпом з Інституту астрономії (IfA), показало, що цей ефект спричиняє зміна складу елементів у сонячній короні , зокрема заліза. Раніше науковці вважали, що склад елементів у верхніх шарах Сонця є сталим, однак нові результати, опубліковані в Astrophysical Journal , доводять протилежне.

«Найцікавіше — ми дозволили елементам, як-от залізу, змінюватися з часом, і наші моделі нарешті співпали з тим, що ми бачимо на Сонці», — пояснив Бенавіц. «Це змушує фізику буквально ожити».

Корональний або “сонячний” дощ виникає у надзвичайно гарячій плазмі — короні Сонця , де холодніші згустки речовини формуються високо над поверхнею, а потім стрімко спускаються вниз. Попередні моделі передбачали, що для цього потрібно багато годин чи навіть днів нагрівання, але спостереження свідчать, що процес триває лише кілька хвилин . Нова робота IfA показала, що динамічні зміни концентрації елементів можуть пояснити таку швидкість охолодження й конденсації.

Розкрито причину плазмових злив у короні Сонця

«Ми використовуємо охолодження як проксі для нагріву, оскільки не можемо бачити його напряму, — сказав Ріп. — Якщо наші моделі переоцінювали щільність плазми, то й час охолодження був завищений. Тепер, можливо, нам доведеться переписати наші уявлення про корональний нагрів».

Цей прорив має значення не лише для астрофізики, а й для практичних застосувань — він допоможе точніше прогнозувати космічну погоду , від якої залежать робота супутників і стабільність електромереж на Землі.

Вчені вважають, що результати відкривають нову сторінку у розумінні Сонця. Склад його атмосфери не є сталим , а змінюється в часі, впливаючи на рух енергії та формування плазмових структур. «Попереду — багато захопливої роботи, адже ми лише починаємо розуміти, як живе й “дихає” наше Сонце» , — підсумував Ріп.