Астрономи виявили надгарячі старі подвійні зорі

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Астрономи виявили надгарячі старі подвійні зорі

16 жовтня 2025 р. 21:08

16 жовтня 2025 р. 21:08

Нове дослідження свідчить, що старі подвійні зоряні системи можуть містити білі карлики , значно гарячіші, ніж передбачали попередні моделі зоряної еволюції.

Білі карлики — це надщільні залишки зір, що вичерпали своє ядерне паливо; такі об’єкти належать до категорії «вироджених зір» , тобто їхня внутрішня структура підкоряється не класичним законам фізики, а квантово-механічним ефектам. Зазвичай ці зорі з часом охолоджуються, досягаючи температури близько 4 000 Кельвінів, проте нові спостереження ставлять під сумнів цю уявну стабільність.

Астрономи виявили низку короткоперіодичних подвійних систем, де зорі обертаються одна навколо одної менш ніж за годину. У таких системах білі карлики мають удвічі більші розміри та у кілька разів вищу температуру поверхні — від 10 000 до 30 000 Кельвінів. Як пояснює керівниця дослідження Люсі Олівія МакНілл із Кіотського університету, «ми поставили питання: якою мірою приливне нагрівання може пояснити температуру білих карликів у короткоперіодичних подвійних?»

Команда розробила узагальнену теоретичну модель, яка враховує «приливне нагрівання» — процес, за якого гравітаційна взаємодія між двома зорями спричиняє внутрішні деформації й виділення тепла. Результати показали, що приливні сили здатні підвищувати температуру білого карлика щонайменше до 10 000 Кельвінів і збільшувати його розміри. Унаслідок цього короткоперіодичні подвійні системи можуть починати обмін масою на орбітах утричі довших , ніж передбачалося.

«Ми очікували, що приливне нагрівання підвищить температуру цих білих карликів, але були здивовані, наскільки зменшується орбітальний період найстаріших систем», — зазначає МакНілл. Це відкриття вказує, що приливна взаємодія може не лише підтримувати високу температуру, а й прискорювати орбітальну еволюцію, що зрештою призводить до гравітаційного випромінювання.

Такі процеси можуть пояснити походження катаклізмічних подій, включно з надновими типу Ia , які слугують головними космічними «світловими маяками» для вимірювання відстаней у Всесвіті. У подальших роботах команда планує застосувати створений фреймворк до систем із вуглецево-кисневими білими карликами, щоб з’ясувати, чи сприяють реалістичні температури реалізації «сценарію подвійного виродження» — можливого механізму злиття, що передує вибухам наднових.