Невидима Планета Y може викривляти пояс Койпера

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Невидима Планета Y може викривляти пояс Койпера

18 жовтня 2025 р. 15:58

18 жовтня 2025 р. 15:58

Нове дослідження вказує на можливу присутність невидимої планети в межах зовнішньої Сонячної системи — так званої “Планети Y”, що могла викликати 15-градусне викривлення орбіт об’єктів Поясу Койпера.

Астрофізики з Прінстонського університету — Амір Сірадж, Крістофер Чиба та Скотт Тремейн — виявили аномалію в розподілі об’єктів за орбітою Нептуна. Зокрема, між 80 та 200 астрономічними одиницями від Сонця (а.о.) орбіти 154 транснептунових об’єктів мають систематичне відхилення від площини Сонячної системи на 15 градусів . “Ця робота не є відкриттям планети, але це, безумовно, відкриття головоломки, для якої планета є ймовірним рішенням” , — заявив Сірадж.

Щоб підтвердити це, вчені провели симуляції N-тіла, які змоделювали гравітаційний вплив на орбіти об’єктів Поясу Койпера. Найкраща відповідність спостереженням виникла у сценарії, де в зовнішній Сонячній системі існує невелика планета — від Меркурія до Землі за розміром , яка рухається на відстані 80–200 а.о. з нахилом 10 градусів. Ймовірність хибнопозитивного результату оцінюється як низька — лише 2–4% , що робить гіпотезу більш переконливою.

Це відкриття має важливе значення на тлі триваючих пошуків гіпотетичної Планети Дев’ять, яка, за припущеннями, перебуває ще далі — на відстані понад 400 а.о. “Це може стати ключем до розробки нових методів пошуку і вдосконалення астрономічних інструментів” , — зазначають дослідники у статті, опублікованій в Letters of the Royal Astronomical Society .

Завдяки удосконаленим методам корекції на спостережувальні упередження, команда отримала більш точну модель розподілу об’єктів у Поясі Койпера. Пояс, що простягається від 30 до 50 а.о., досі лишається малодослідженим через надзвичайну слабкість світла, яке відбивають об’єкти, та відсутність теплового випромінювання через дуже низьку температуру .

Пояс Койпера — це не лише сховище малих тіл, але й чутливий гравітаційний індикатор прихованих масивних тіл . Якщо орбіти в певному секторі мають узгоджене відхилення, то ймовірно, що поруч знаходиться велике тіло, яке їх збурює. “Якщо поблизу немає планети, об’єкти повинні обертатися рівномірно” , — резюмує Сірадж.

Хоча дослідження не пропонує прямого виявлення планети, воно закладає підґрунтя для спрямованих пошуків потенційної “Планети Y” — нового, ще невідомого світу, який міг причаїтися серед темних глибин Сонячної системи. Це може повторити історію відкриття Нептуна й Плутона, які були знайдені за допомогою орбітальних аномалій , а не прямого спостереження.

Таким чином, нове дослідження посилює гіпотезу про існування ще однієї, меншої, але ближчої планети , що доповнює потенційний “зоопарк” прихованих тіл у нашій зоряній системі. І хоча Планета Y поки лише гіпотеза, вона вже стає об’єктом великої зацікавленості майбутніх дослідницьких проєктів.