Хода людини вказує на загрозу — відкриття вчених - Наука

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Хода людини вказує на загрозу — відкриття вчених

22 жовтня 2025 р. 17:15

22 жовтня 2025 р. 17:15

Навіть без видимих фізичних ознак, люди здатні зчитувати потенційну фізичну загрозу за манерою ходи.

Людська здатність виявляти силу опонента по руху виникла як результат внутрішньостатевого добору — “еволюційного механізму, коли конкуренція між самцями сприяє відбору фізичних та поведінкових характеристик”, як зазначає автор дослідження Коннор Леслі. Особливо це стосується чоловіків, які історично частіше вступали в фізичні сутички. Тому їм було вигідно еволюціонувати так, аби передбачати ризик і вчасно уникати конфлікту.

Протягом останніх десятиліть науковці встановили, що люди добре розпізнають силу за обличчям , голосом і, як з’ясувалося нещодавно, за ходою . “Навіть коли фізичні характеристики штучно приховані, учасники досліджень здатні оцінити рівень сили чоловіка лише за трисекундним відео його ходи” , — наголошує Леслі. Це означає, що специфічні рухи тіла, зокрема розгойдування плечей , сприймаються як ознака домінантності.

Цікаво, що така манера руху нагадує архетипічного героя вестернів — впевненого, небезпечного та готового до дії. “Це карикатурна чоловіча хода, яка, згідно з психологом Ніколаусом Троє, виникає з потреби зайняти більше простору, як у тварин-самців” . У природі це часто проявляється у вигляді роздутого пір’я в голубів або гриви у левів. У людей же ці відмінності проявляються в стилі руху, який робить чоловіків візуально більшими та впливовішими.

Автор також підкреслює соціальні варіації у сприйнятті домінантності: жінки та літні люди частіше оцінювали чоловічі рухи як ознаку сили. Це може свідчити про еволюційну адаптацію , де хода стала не лише способом пересування, а й сигналом — попередженням для потенційного супротивника або конкурентів.

Таким чином, навіть якщо ми не бачимо людини повністю, її манера руху залишається потужним невербальним індикатором сили і загрози , яку ми зчитуємо інстинктивно.