ДНК розкрила інфекції, що знищили армію Наполеона

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

ДНК розкрила інфекції, що знищили армію Наполеона

30 жовтня 2025 р. 13:45

30 жовтня 2025 р. 13:45

ДНК-докази підтверджують : інфекційні хвороби, а не лише мороз, спричинили крах російської кампанії Наполеона у 1812 році.

Дослідники з Інституту Пастера знайшли генетичні сліди двох небезпечних патогенів у залишках солдатів Наполеона, ексгумованих у Вільнюсі. Це Salmonella enterica Paratyphi C (викликає паратиф) та Borrelia recurrentis (рецидивуюча лихоманка). «У більшості стародавніх людських решток ДНК патогенів є надзвичайно фрагментованою і присутня в дуже малих кількостях…» , – зазначає Ніколас Раскован, керівник відділу мікробної палеогеноміки Інституту Пастера.

Паратиф і рецидивуюча лихоманка викликають високу температуру, втому та проблеми з травленням , а поширюються через антисанітарні умови – саме такі й панували серед виснажених військ. Вперше вдалося ідентифікувати ДНК цих патогенів серед залишків 13 солдатів з понад 3000 , знайдених у Вільнюсі. У чотирьох виявлено паратиф, у двох – рецидивуючу лихоманку.

Попри невелику вибірку, «ця інформація надає нам цінних відомостей для кращого розуміння інфекційних захворювань сьогодні» , – підкреслює Раскован. Відкриття підтверджує, що епідемії могли відігравати важливу роль у поразці Великої армії , поряд із холодом, голодом і виснаженням.

Використовуючи сучасне секвенування та філогенетичний аналіз , команда довела, що навіть фрагментарна ДНК дозволяє відновити картину інфекцій. «Іноді навіть визначати родоводи, щоб дослідити патогенне різноманіття минулого» , – додає він. Цей метод відкриває нову сторінку у вивченні катастроф історії крізь призму мікробної еволюції.