Perseverance знайшов сліди життя у марсіанському кратері

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Perseverance знайшов сліди життя у марсіанському кратері

31 жовтня 2025 р. 03:56

31 жовтня 2025 р. 03:56

Кратер Єзеро , висохле озеро, колись наповнене водою, є епіцентром нових відкриттів, завдяки роботі ровера Perseverance, який зібрав 33 зразки гірських порід, ґрунту та атмосфери.

Особливу увагу привертає утворення Cheyava Falls з плямистими мінералами, які можуть мати органічне або мікробне походження. «Лише аналіз на Землі дозволить з достатньою точністю підтвердити або спростувати сліди життя на Марсі», — підкреслює геохімік Андреас Пак із Ґеттінґенського університету.

За два роки міжнародна команда з 21 науковця під проводом NASA та ESA створила настанови щодо обробки зразків. Публікація в журналі Astrobiology охоплює наукові, технічні та біозахисні аспекти поводження з марсіанськими матеріалами. Серед авторів — єдині представники з Німеччини , Крістіан Шрьодер і Андреас Пак, які брали участь у підготовці цих рекомендацій. В іншій статті цього ж журналу розглянуто питання захисту зразків від земного забруднення .

Обмежені можливості аналізу на Марсі зумовлюють необхідність повернення зразків на Землю. «Щоб достеменно відповісти, чи існувало колись життя на Марсі, зразки слід дослідити на Землі», — заявляє Шрьодер. У новозбудованому Центрі прийому зразків буде встановлено 18 наукових приладів , зокрема рентгенівський томограф і мас-спектрометри. Попередньо вчені каталогізують матеріали, визначать потенційну біозагрозу, після чого зразки буде розподілено серед провідних світових лабораторій.

Ґеттінґенські вчені планують дослідження ізотопного складу кисню у марсіанській атмосфері, що дасть уявлення про обмін вуглекислого газу та кліматичні зміни. У MPS аналізуватимуть металеві ізотопи в породах, які відкриють інформацію про вік, походження та геологічну історію зразків. Методика включає розчинення матеріалу та аналіз у мас-спектрометрі, який знищує зразок, тому надзвичайно важлива висока точність при мінімальному об’ємі.

Інші дослідження включають аналіз за допомогою гамма-випромінювання від прискорювачів частинок, що дозволяє виявити взаємодію залізовмісних мінералів з органікою. Проте, доля місії щодо повернення зразків залишається невизначеною: спільна програма NASA та ESA не має чіткого графіку, хоча Китай планує власну місію вже до 2030 року.