Штучні павутини виявили ДНК тварин у повітрі

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Штучні павутини виявили ДНК тварин у повітрі

02 листопада 2025 р. 22:40

02 листопада 2025 р. 22:40

Зростаюча втрата біорізноманіття змушує науковців шукати нові способи відстеження змін у природі.

Метод екологічної ДНК (eDNA) дозволяє визначати види, що мешкають у певному середовищі, аналізуючи фрагменти ДНК, залишені у воді чи ґрунті. Та більшість зразків досі беруться з води, що ускладнює моніторинг наземних видів. Виходом може стати повітряна ДНК (airDNA) — технологія, яка лише починає свій шлях, але відкриває нові можливості для вивчення екосистем суші.

Деякі дослідники вже пробували збирати ДНК за допомогою павутиння , адже воно природно фіксує частинки з повітря. Команда з Нової Зеландії вирішила піти далі — створити штучні павутини , натхненні святковими декораціями до Гелловіну, щоб перевірити, чи можуть вони працювати не гірше за справжні.

«Наші дані показують, що штучні павутиння виявляють наземні види так само ефективно, як і природні», — зазначають автори роботи.

Як працює штучне павутиння

Штучні сітки, розміщені на відкритому повітрі, затримують мікроскопічні частинки — пил, спори грибків і клітини, що містять ДНК живих організмів. Зібрані зразки потім аналізуються, щоб визначити, які види поблизу залишили свої сліди. У порівнянні з водною eDNA, обидва типи павутин виявили чіткі сигнали від наземних спільнот, а також добре фіксували грибкові спори , створюючи більш повну екологічну картину.

«Штучні павутини прості у виготовленні, дешеві й дозволяють краще контролювати місце та тривалість збору зразків», — підкреслюють дослідники.

Новий інструмент для екології

Такий підхід може стати екологічно безпечнішою альтернативою , адже він не шкодить самим павукам, які відіграють важливу роль у природі. Щороку ці хижаки знищують близько 800 мільйонів тонн комах — природних шкідників.

Попереду — оптимізація методу: визначення кількості павутин, потрібних для збору достатнього матеріалу, тестування в різних погодних умовах та пошук нових матеріалів.

«Можливо, саме природні ткачі надихнуть нас створити ще досконаліші біомеханічні інструменти для вимірювання біорізноманіття», — зазначають автори.

Ця технологія може змінити підхід до моніторингу наземних екосистем, зробивши спостереження за життям природи настільки ж точним, як і за підводним світом.