Учені спростували міф про "екоцид" на острові Пасхи: у всьому винна посуха

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Учені спростували міф про "екоцид" на острові Пасхи: у всьому винна посуха

07 листопада 2025 р. 22:10

07 листопада 2025 р. 22:10

Однак нове дослідження вчених із Колумбійського університету та Лабораторії Ламонт-Догерті змінює цю картину. Аналіз стародавніх відкладень показав , що життя на острові радикально змінилося не через дії людини, а через столітню посуху, що розпочалася близько 1550 року , повідомляє Columbia Climate School.

Вчені взяли зразки донних відкладень із двох джерел прісної води - болотистої місцевості Рано Арой і кратерного озера Рано Кау. Аналіз воску з листя рослин , що зберігся в опадах, дозволив відновити історію опадів за останні 800 років . Ізотопний склад водню у воску відображає рівень вологості та кількість опадів, за яких росли рослини.

Результати показали, що приблизно із середини XVI століття кількість опадів на острові зменшилася на 600-800 мм на рік і залишалася низькою понад сто років. Цей період збігається з великими культурними змінами: скороченням будівництва культових платформ "аху", появою нових ритуальних центрів, таких як озеро Рано Кау, і формуванням соціальної системи "Тангата Ману", де владу завойовували не за походженням, а в змаганнях.

Головний автор дослідження Редмонд Стайн зазначає:

"Наші дані показують, що жителі Рапа-Нуї зіткнулися з різким кліматичним стресом, але проявили стійкість і зуміли адаптуватися. Це не історія саморуйнування, а історія виживання".

Так звана теорія "екоциду" стверджувала, що стародавні остров'яни знищили екосистему острова через непомірне використання ресурсів, що нібито призвело до падіння населення і конфліктів ще до прибуття європейців. Однак сучасні археологічні та демографічні дані не підтверджують ознак катастрофічного колапсу .

Нове дослідження показує, що кліматичний фактор міг зіграти ключову роль. Посуха, ймовірно, вплинула на доступ до питної води, ріст рослин і структуру сільського господарства. Проте жителі острова знайшли способи пристосуватися - змінили систему влади, обряди і методи виживання.

"Історія Рапа-Нуї - не урок про бездумне руйнування природи, а приклад людської гнучкості перед обличчям стихій", - підкреслює Стайн.

Вчені планують продовжити роботу, аналізуючи більш давні відкладення - до 50 тисяч років тому. Це допоможе зрозуміти, як змінювалася атмосфера південно-східної частини Тихого океану і які природні чинники впливали на клімат регіону.

Рапа-Нуї, розташований більш ніж за 3 000 кілометрів від Чилі , залишається унікальним природним архівом, який допомагає вченим досліджувати зв'язки між кліматом і культурою в ізольованих екосистемах.