Чорна смерть не поширювалась так швидко, як вважали

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Чорна смерть не поширювалась так швидко, як вважали

08 листопада 2025 р. 16:53

08 листопада 2025 р. 16:53

Нові дослідження свідчать , що усталене уявлення про стрімке поширення Чорної смерті з Азії до Європи базується на неправильному тлумаченні літературного твору , а не на фактах.

Нові дослідження показують, що давні переконання про те, як Чорна смерть швидко поширилася по Азії, походять з багатовікової арабської літературної казки, а не з історичних фактів. Джерело: SciTechDaily.com

Команда вчених під керівництвом Мухаммеда Омара та Нахяна Фенсі з Ексетерського університету довела, що джерелом міфу є «макама» — римоване оповідання поета Ібн аль-Варді, створене у 1348–1349 роках в Алеппо. У творі чума постає як мандрівний шахрай , який протягом п’ятнадцяти років нищить регіони від «країн за межами Китаю» до Середземного моря. Цей художній прийом, за словами Фенсі, «опинився в центрі павутини міфів про те, як Чорна смерть поширювалася по регіону» .

Протягом століть оповідь Ібн аль-Варді помилково сприймали як історичний опис. Саме вона стала підґрунтям «теорії швидкого перенесення», згідно з якою чума нібито подолала понад три тисячі миль від Центральної Азії до Європи менш ніж за десятиліття. «Усі шляхи до фактично невірного опису поширення чуми ведуть до цього одного тексту» , — наголосив професор Фенсі.

Чорна смерть не поширювалась так швидко, як вважали

Сторінка з книги Ібн Абі Хаджали (помер 1375 р.) «Даф аль-нікма бі-л-салах ала набі аль-рахма» («Відбиття випробування благословенням Пророка Милосердя»). Цей трактат про чуму містить чотири маками, три з яких були складені в Сирії під час спалаху Чорної смерті 1348/9 року. Джерело: MS Laleli 1361, бібліотека Сулейманіє, Стамбул, особиста фотографія

Дослідники нагадують, що форма «макама» («вишукане оповідання, написане римованою прозою») зародилася у X столітті та досягла розквіту в XII–XIV століттях. Її призначенням було публічне читання, а не документування подій. Ібн аль-Варді створив свою «Рісалу» як морально-алегоричний твір , що ілюструє сприйняття чуми та реакцію суспільства, а не як хроніку поширення епідемії.

Науковці вважають, що ці твори важливі не через історичну точність, а як відображення культурних механізмів переживання катастрофи . «Маками допомагають зрозуміти, як творчість слугувала способом подолання масової смертності — так само, як мистецтво та кулінарія під час пандемії Covid-19» , — підкреслив Фенсі. Таким чином, переосмислення арабських макам дозволяє побачити не лише історію чуми, а й глибину людської реакції на кризу, яка змінила світ.