Астрономи розкрили роль гігантських зірок у ранньому Всесвіті

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Астрономи розкрили роль гігантських зірок у ранньому Всесвіті

08 листопада 2025 р. 16:59

08 листопада 2025 р. 16:59

Міжнародна команда під керівництвом Марка Гілеса (ICREA–ICCUB–IEEC) розробила нову модель формування кульових скупчень , яка пояснює їхні загадкові хімічні властивості та походження надзвичайно масивних зірок.

Зліва — художнє зображення кульового скупчення на початку свого існування, в якому знаходяться надзвичайно масивні зірки з потужними зоряними вітрами, що збагачують скупчення елементами, переробленими при надзвичайно високих температурах. Справа — стародавнє кульове скупчення, як ми його бачимо сьогодні: зірки з малою масою, що вижили, зберігають сліди вітрів від тих надзвичайно масивних зірок, які з того часу колапсували в чорні діри середньої маси. Джерело: Фабіан Боденштайнер; фон: зображення кульового скупчення Омега Центавра в Чумацькому Шляху, зроблене камерою WFI в обсерваторії Ла-Сілья Європейської південної обсерваторії (ESO).

Кульові скупчення, старші за десять мільярдів років, є своєрідними архівами раннього Всесвіту. Вони містять мільйони зірок із незвичним складом — підвищеним вмістом азоту, натрію, гелію та алюмінію. Протягом десятиліть астрономи не могли зрозуміти, звідки береться ця хімічна розмаїтість , що свідчить про багатоступеневе збагачення зоряної речовини.

Нова модель поширює «модель інерційного припливу» на екстремальні умови раннього космосу. Дослідники показали, що турбулентний газ у масивних скупченнях міг створювати надзвичайно масивні зірки (EMS) , у тисячу разів більші за Сонце. Ці гіганти випромінювали потужні зоряні вітри, насичені продуктами термоядерного горіння, які змішувалися з первинним газом і породжували нові покоління зірок із зміненим складом. «Лише кілька таких зірок можуть залишити довготривалий хімічний слід у цілому скупченні» , — пояснив Гілес.

За словами Лаури Рамірес Галеано та Корінн Шарбоннель із Женевського університету, «ядерні реакції в центрах EMS створюють саме ті елементи, що спостерігаються у стародавніх скупченнях. Тепер ми маємо природний механізм їхнього виникнення». Цей процес триває всього один-два мільйони років — до вибухів наднових, тож газ залишається чистим і збагачується лише зоряними вітрами.

Висновки мають важливі наслідки для розуміння еволюції галактик. «EMS могли бути ключем до формування перших галактик» , — підкреслив Паоло Падоан (Dartmouth–ICCUB–IEEC). Їхні яскравість і хімічне виробництво пояснюють азотні надлишки , виявлені телескопом Джеймса Вебба у протогалактиках раннього Всесвіту.

Модель також передбачає, що колапс цих зоряних гігантів створював чорні діри середньої маси , здатні випромінювати гравітаційні хвилі. Таким чином, дослідження об’єднує фізику формування зірок, хімічну еволюцію скупчень і походження перших чорних дір, відкриваючи нове вікно в історію космосу.