Одомашнення собак почалося ще 11 000 років тому

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Одомашнення собак почалося ще 11 000 років тому

18 листопада 2025 р. 07:04

18 листопада 2025 р. 07:04

Одомашнення собак понад 10 000 років тому виявилося значно давнішим і складнішим процесом, ніж вважалося раніше, що підтверджують нові дослідження з аналізом ДНК і черепів стародавніх тварин.

Дослідницька група під керівництвом Аллоен Евен із Університету Монпельє проаналізувала 643 черепи собак і вовків віком до 50 000 років, аби виявити, коли вперше виникли характерні риси сучасного собаки. Виявилося, що “собачоподібна” форма черепа виникла близько 11 000 років тому , на межі голоцену. Водночас вже тоді спостерігалася значна різноманітність у формах і розмірах черепів. Це свідчить, що морфологічна різноманітність у собак виникла ще до початку масового селекційного розведення , яке почалося лише кілька століть тому.

Усі черепи з пізнього плейстоцену (129 000 – 11 700 років тому), зокрема і ті, що раніше вважалися належними собакам, мали вовкоподібну форму. Це означає, що хоча генетичне розділення вовків і собак відбулося ще в плейстоцені, анатомічні зміни у собак почалися лише в голоцені . Частина з ранніх собак усе ще мала риси вовків, що вказує на поступовий характер цього переходу.

Паралельно, група Шао-Цзє Чжана з Інституту зоології в Куньміні дослідила 73 стародавні геноми собак, аби простежити, як змінювалося походження собак у Східній Євразії протягом останніх 10 000 років. З’ясувалося, що рухи людських культурних груп (мисливців, землеробів, пастухів) тісно корелювали зі змінами в генетиці їхніх собак . “Ми бачимо, що собаки супроводжували людей у їхніх подорожах, зберігаючи унікальні генетичні сліди,” — зазначають автори.

Особливо цікавим є той факт, що в деяких регіонах родовід людей і собак не збігається. Наприклад, східні мисливці з Веретьє і Ботаї, генетично пов’язані з західними євразійцями, мали арктичних собак східного походження. Це вказує на ймовірний обмін або торгівлю собаками між культурами , а не лише їх спільне переміщення. Як стверджують дослідники, “собаки могли бути своєрідними ‘біокультурними пакетами’, що супроводжували людей у їхніх міграціях.”

Ці знахідки не лише підкреслюють тривалу взаємодію між собаками і людьми, а й демонструють, як генетична історія тварин може віддзеркалювати міграції, культурний обмін і навіть торговельні шляхи людства . Подальші дослідження давніх собак допоможуть краще зрозуміти екологічні й соціальні чинники, що сформували одне з найтісніших міжвидових партнерств в історії.