NASA фіксує зростання Південноатлантичної аномалії

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

NASA фіксує зростання Південноатлантичної аномалії

19 листопада 2025 р. 10:14

19 листопада 2025 р. 10:14

Триває активний моніторинг NASA над Південноатлантичною аномалією — ослабленою ділянкою магнітного поля Землі, що загрожує космічним апаратам.

Південноатлантична аномалія (ПАА) — це область зниженої магнітної інтенсивності між Південною Америкою та південно-західною Африкою. NASA описує її як «вм’ятину в магнітному полі Землі» або «вибоїну в космосі» . З 2014 року площа цієї зони збільшилася приблизно на половину континентальної Європи. Найбільша небезпека — для супутників та Міжнародної космічної станції, які проходять крізь цю область.

Під час перетину ПАА магнітне поле не захищає апарати від високоеенергетичних протонів Сонця. Це може викликати збої в електроніці, втрату даних або навіть незворотне пошкодження систем. Через це оператори супутників заздалегідь вимикають чутливі прилади. Тому NASA уважно стежить за аномалією , розглядаючи її і як ризик, і як можливість для досліджень.

Геофізик NASA Террі Сабака зазначає: «Магнітне поле — це накладання полів із багатьох джерел струму» . Основним джерелом є конвекція розплавленого заліза в зовнішньому ядрі Землі. Але геологічна структура під Африкою — African Large Low Shear Velocity Province , щільне скупчення порід на глибині 2900 км — порушує цей процес. Як уточнює математик Вейцзя Куанг: «У регіоні ПАА локалізується поле з оберненою полярністю, що значно знижує загальну інтенсивність» .

Дані супутників свідчать, що ПАА не тільки дрейфує, а й розщеплюється на два осередки з мінімальною інтенсивністю. Це відкриття підтвердили дослідження NASA, зокрема робота Ашлі Ґрілі у 2016 році. Хоча наслідки цього процесу невідомі, він не є унікальним: аналогічні події траплялися й раніше, до 11 мільйонів років тому .

Супутникова місія Swarm Європейського космічного агентства показала, що зміни відбуваються асиметрично — «швидше поблизу Африки, ніж Південної Америки» , — зазначив Кріс Фінлей. Це свідчить про складну динаміку глибинних процесів, які продовжують змінювати нашу планету. Спостереження за ПАА дозволяє моделювати майбутні зміни магнітного поля Землі , що критично важливо для космічної безпеки.