Нове дослідження показує, що поцілунки існували ще в неандертальців і великих мавп

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Нове дослідження показує, що поцілунки існували ще в неандертальців і великих мавп

19 листопада 2025 р. 10:43

19 листопада 2025 р. 10:43

Нове дослідження , проведене Оксфордським університетом, стверджує, що поцілунки виникли в спільного предка людини та великих мавп близько 21 мільйона років тому, і, ймовірно, практикувалися неандертальцями.

Поцілунок, незважаючи на потенційні ризики передачі хвороб , є поширеною поведінкою серед приматів, включаючи людину. Дослідники з Оксфорда вперше застосували міжвидовий підхід до вивчення цієї поведінки в межах еволюційного дерева приматів. Результати свідчать, що поцілунки виникли у спільного предка великих мавп приблизно 21,5–16,9 мільйонів років тому .

Науковці також виявили, що поцілунки, ймовірно, були поширеними серед неандертальців. Це підтверджується фактами обміну мікробами ротової порожнини та генетичним матеріалом між неандертальцями і сучасними людьми. «Ми вперше розглянули поцілунки під широким еволюційним кутом» , – зазначає доктор Матильда Бриндл.

Щоб провести аналіз, науковці дали чітке визначення поцілунку: негативно-агресивний контакт рот до рота, що не передбачає передачі їжі . Це дозволило включити до аналізу різні види мавп, зокрема шимпанзе, бонобо та орангутанів, у яких поцілунки вже були зафіксовані.

Далі команда застосувала філогенетичний аналіз і моделювання Байєса для вивчення ймовірності поцілунків у предків різних видів. Модель була запущена 10 мільйонів разів , щоб отримати надійні статистичні оцінки. «Це дозволяє нам досліджувати соціальну поведінку навіть тих видів, що вимерли» , – зазначає професор Стюарт Вест.

Попри обмеженість даних поза межами великих мавп, це дослідження створює основу для подальших робіт. Воно пропонує методологію для фіксації поцілунків у тварин за сталою дефініцією. «Поцілунок здається універсальним, але його документовано лише у 46% культур світу» , – наголошує Кетрін Талбот. Це ставить під сумнів: поцілунок – це біологічна еволюція чи культурний винахід ?