У США створили пшеницю, що живиться без добрив

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У США створили пшеницю, що живиться без добрив

26 листопада 2025 р. 14:43

26 листопада 2025 р. 14:43

Проривне досягнення в аграрній науці — створено пшеницю, яка здатна сприяти природному азотному живленню за допомогою ґрунтових бактерій.

Університет Каліфорнії в Девісі розробив новий сорт пшениці, що завдяки редагуванню геному за технологією CRISPR здатен стимулювати ґрунтові бактерії до природної фіксації атмосферного азоту . Як пояснив керівник проєкту, професор Едуардо Блумвальд, «рослина виділяє у ґрунт надлишкову апігенінову сполуку, що активує бактерії, які утворюють біоплівки і фіксують азот» . Це дозволяє зменшити використання хімічних добрив, знизити витрати фермерів та зменшити шкоду довкіллю.

Цей підхід може стати рятівним для малих фермерів у країнах, що розвиваються , де добрива недоступні через високу вартість. «Уявіть, ви садите культуру, яка сама створює добрива за допомогою бактерій. Це велика різниця!» — зазначив Блумвальд. Новітній сорт пшениці ґрунтується на попередньому досвіді дослідників із рисом і демонструє вищі врожаї навіть за умов нестачі азоту.

Пшениця використовує близько 18% усіх світових запасів азотних добрив , але рослини засвоюють лише 30–50% внесеного азоту. Надлишок забруднює водойми, створюючи «мертві зони», і сприяє утворенню парникових газів, зокрема закису азоту. Оскільки злакові не утворюють вузлів, як бобові, що забезпечують анаеробні умови для бактерій, традиційні спроби перенести такі властивості на пшеницю зазнавали невдач.

«Ми пішли іншим шляхом: не має значення, де саме фіксується азот — головне, щоб рослина могла його використати» , — пояснив Блумвальд. Вчені проаналізували понад 2800 сполук, з яких 20 могли стимулювати формування біоплівок бактерій, і визначили апігенін як найбільш ефективний. За допомогою CRISPR вони налаштували геном пшениці для інтенсивного синтезу апігеніну , який у надлишку виділяється в ґрунт.

Експерименти показали: у порівнянні з контрольними рослинами, генетично модифікована пшениця при нестачі добрив демонструє вищу врожайність . За оцінками Міністерства сільського господарства США, лише в цій країні фермери витрачають щороку близько 36 мільярдів доларів на добрива. «Якщо зменшити витрати хоча б на 10%, це вже понад мільярд доларів економії» , — підрахував професор.

Розробка запатентована, а фінансування надали Bayer Crop Science та фонд ім. Вілла Лестера при UC Davis.