Компульсії - не "зрив контролю"? Несподіваний висновок - Наука

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Компульсії - не "зрив контролю"? Несподіваний висновок

23 грудня 2025 р. 18:16

23 грудня 2025 р. 18:16

Нав'язливі дії - від компульсивного миття рук до повторюваних ставок або вживання - зазвичай пояснюють "петлею звички": мовляв, звичка стає сильнішою за самоконтроль, і людина ніби діє на автопілоті. Але нове дослідження Університету технологій Сіднея (UTS) на щурах пропонує несподівану альтернативу: у низці випадків компульсивність може бути пов'язана не з нестачею, а з надлишковим (хоча й недоречним) свідомим контролем.

Що перевіряли вчені

Команда під керівництвом нейробіологині Лори Бредфілд вирішила протестувати популярну гіпотезу, спираючись на дані нейровізуалізації: у людей з компульсивними розладами нерідко фіксують ознаки запалення в стріатумі - зоні мозку, важливій для вибору дій. В експерименті дослідники "змоделювали" такий стан у щурів: у задній дорсомедіальний стріатум вводили ліпополісахарид (LPS), що спричиняє локальну нейрозапальну відповідь, і дивилися, як це змінює баланс між звичною і цілеспрямованою поведінкою.

Головний результат: не звичка, а "занадто багато мети"

Очікувалося, що запалення посилить звички - тобто поведінка стане більш автоматичною. Однак вийшло навпаки: втручання змушувало тварин зберігати і навіть посилювати цілеспрямований контроль там, де зазвичай із часом "вмикається" звичка. Автори описують це як зміщення до надмірно goal-directed (цілеспрямованого) контролю.

Далі дослідники спробували зрозуміти, які клітини можуть стояти за ефектом. Імуногістохімія вказала на участь астроцитів (клітин глії): спостерігалися ознаки їхніх активних змін/проліферації. Щоб перевірити причинну роль, команда хемогенетично впливала на Gi-сигналінг в астроцитах стріатума - це змінювало активність сусідніх нейронів (medium spiny neurons) і впливало на те, як тварини контролюють дії.

Чому це важливо для розуміння компульсій

Автори роблять обережний висновок: якщо результати виявляться переносимими на людину, то в разі нейрозапалення стріатума компульсивні симптоми можуть бути пов'язані не стільки з "залипанням у звичці", скільки з неадаптивно посиленим свідомим вибором дій (начебто мозок постійно намагається "переконтролювати" ситуацію). Це, на їхню думку, може пояснювати частину компульсивних моделей поведінки, які погано вкладаються в класичну "гіпотезу звички".

Що з лікуванням

У тексті дослідження обговорюється, що перспективними напрямками можуть стати підходи, націлені на зниження нейрозапалення і на механізми роботи астроцитів. Але це не готова рекомендація для пацієнтів: робота виконана на тваринах і потребує подальшої перевірки.