Марс міг мати великий супутник, що створював припливи

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Марс міг мати великий супутник, що створював припливи

30 грудня 2025 р. 01:05

30 грудня 2025 р. 01:05

Сьогодні навколо Марса обертаються два невеликі супутники, проте вони можуть бути залишками значно більшого місяця, здатного створювати припливи в давніх водоймах Червоної планети.

Сучасні супутники Марса — Фобос і Деймос — мають занадто малу масу для помітного гравітаційного впливу. Проте геологічні дані свідчать про іншу картину в минулому. Сліди припливної активності виявлено в осадових породах марсіанського кратера Гейл. Це наштовхує на припущення про існування більш масивного супутника.

Команда на чолі з Суніті Карунатіллаке з Луїзіанського державного університету проаналізувала шаруваті породи. Такі структури відомі як «ритміти» — послідовності осаду, сформовані періодичними процесами. На Землі вони часто пов’язані з припливами. Їх виявлення на Марсі має особливе значення .

Ритміти в кратері Гейл складаються з чергування піску та дрібного мулу. Подібні структури виникають, коли вода регулярно змінює енергію руху. Член команди Пріябрата Дас зазначив: «Вони мають дуже близьку схожість із приливними моделями Землі» . Це посилило інтерес до гіпотези.

Додатковий аналіз виконав Ранджан Саркар з Інституту Макса Планка. Він застосував «перетворення Фур’є» — математичний метод пошуку періодичностей. Результати вказали на вплив двох джерел гравітації. Це нагадує спільну дію Сонця і Місяця на Землі .

Розрахунки показали, що гіпотетичний супутник був у 15–18 разів масивнішим за Фобос. Водночас він залишався значно меншим за Місяць Землі. Сучасні супутники Марса можуть бути його уламками. Така еволюція узгоджується з динамічними моделями.

Втім, не всі науковці поділяють цю інтерпретацію. Ніколя Мангольд вважає марсіанські озера надто малими для припливів. Крістофер Федо припускає альтернативне походження ритмітів. Дискусія залишається відкритою .

Саркар наголошує, що підповерхнева пористість могла з’єднувати водойми. Він зазначає: «Навіть приховані гідрологічні зв’язки могли викликати припливи» . Подальші дослідження допоможуть уточнити минулу історію Марса.