Астрономи вперше побачили коливання простору-часу біля чорної діри

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Астрономи вперше побачили коливання простору-часу біля чорної діри

04 січня 2026 р. 13:33

04 січня 2026 р. 13:33

Коливання простору-часу поблизу обертової чорної діри вперше вдалося зафіксувати безпосередньо під час руйнування зірки.

Астрономи спостерігали рідкісне явище, пов’язане з надмасивною чорною дірою. Воно виникло під час «припливного руйнування» , тобто «процесу, коли зірка розривається гравітацією чорної діри» . Уламки зірки утворили яскравий акреційний диск. Саме він став ключем до відкриття.

Зафіксований ефект має назву «прецесія Ленса–Тіррінга» , яку пояснюють як «вихрове викривлення простору-часу навколо обертового масивного тіла» . Згідно з теорією відносності, обертання чорної діри змушує простір-час «тягнутися» разом із нею. Це спричиняє повільні коливання орбіт речовини. Раніше цей ефект існував лише в розрахунках.

Подія AT2020afhd дала змогу побачити цей процес наживо. Після руйнування зірки навколо чорної діри сформувався диск і релятивістський струмінь. Обидві структури почали коливатися синхронно. Період повторення становив близько 20 днів.

«Ми спостерігали, як чорна діра буквально тягне за собою простір-час» , — пояснив Козімо Інсерра. Коливання диска і струменя неможливо було пояснити іншими процесами. Це стало найпереконливішим доказом ефекту перетягування. Передбачення, зроблене понад сто років тому, отримало підтвердження.

Для аналізу використали рентгенівські та радіоспостереження. Дані надійшли з космічної обсерваторії Swift і наземної радіоантенної решітки VLA. Також застосували «електромагнітну спектроскопію» , тобто «метод вивчення складу та руху речовини за її випромінюванням» . Це дозволило відокремити ключовий сигнал.

Важливо, що цей TDE поводився інакше, ніж раніше відомі. Радіосигнали були нестабільними. Вони змінювалися разом із коливаннями диска. Саме ця мінливість і видала ефект простору-часу.

«Ми бачимо гравітаційно-магнітне поле в дії» , — зазначив Інсерра. Аналогія проста: як обертання зарядженого тіла створює магнітне поле, так обертання чорної діри створює викривлення простору-часу. Це відкриває новий спосіб вимірювати обертання чорних дір . Подія стала унікальним вікном у фундаментальну фізику Всесвіту.