Отруєні стріли існували в Африці вже 60 тисяч років тому

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Отруєні стріли існували в Африці вже 60 тисяч років тому

08 січня 2026 р. 23:13

08 січня 2026 р. 23:13

Дослідження наконечників стріл з південної Африки демонструє , що використання отруйної мисливської зброї має значно давніше походження, ніж вважалося раніше.

Археологічні знахідки зі скельного укриття Умлатузана свідчать про застосування отруйних рослин ще 60 000 років тому. Йдеться про пізній плейстоцен, тобто «геологічний період до завершення останнього льодовикового циклу» . До цього часу найдавніші докази отруєних стріл датувалися серединою голоцену. Таким чином, часові рамки технологічних інновацій людини суттєво розширюються.

Міжнародна команда вчених застосувала газову хроматографію-мас-спектрометрію, тобто «метод аналізу хімічного складу речовин на молекулярному рівні» . У п’яти наконечниках було виявлено буфандрин. Це токсичний алкалоїд рослинного походження. На одному з виробів також зафіксовано епібуфанізин.

«Отруєна зброя є ознакою розвиненої технології мисливців-збирачів» , — зазначають автори дослідження. Найімовірнішим джерелом токсинів є рослина Boophone disticha . Вона історично відома як складник мисливських отрут у регіоні. Такі речовини не вбивали миттєво. Вони уповільнювали здобич і полегшували переслідування.

Знахідка підтверджує гіпотезу про поєднання лука та отрути у плейстоцені. Раніше вона ґрунтувалася лише на непрямих ознаках. «Це не може бути випадковістю» , — пишуть дослідники щодо виявлених алкалоїдів. Використання отрути вимагало планування, знання рослин і причинно-наслідкового мислення .

Археолог Свен Ісаксон наголошує, що хімічна дія отрути відрізняється від фізичної сили. «Мисливці покладалися не лише на зброю, а й на інтелект» , — зазначає він. Це узгоджується з іншими даними про складні технології давніх гомінідів.

Відкриття свідчить про високий рівень поведінкової та технологічної складності людей пізнього плейстоцену . Воно доповнює уявлення про еволюцію мисливських стратегій. Результати опубліковані в журналі Science Advances .