У Марокко знайшли рештки найдавнішого спільного предка людей і неандертальців. Це підтверджує походження нашого виду з Африки

13 січня 2026 р. 13:44

13 січня 2026 р. 13:44

У Марокко знайшли рештки давнього родича людини, який, найімовірніше, був спільним предком людей сучасного типу, неандертальців і денисівців. Це підтверджує гіпотезу про те, що люди сучасного типу як вид виникли в Африці, а не Євразії, на що вказували попередні дослідження. Відкриття допоможе краще зрозуміти, як розійшлися еволюційні гілки людей, неандертальців і денисівців, і чому останні два види зникли, тоді як людський став процвітати. Дослідження опублікували в журналі Nature .

Щелепи та зуби давніх родичів людини, які могли бути спільними предками людей сучасного типу, неандертальців і денисівців. Hublin et al. / Nature, 2026

Чому засумнівалися в африканському походженні людини?

Згідно з викопними рештками та їхнім генетичним аналізом, останній спільний предок людини сучасного типу ( Homo sapiens ), неандертальців ( Homo neanderthalensis ) і денисівців ( Homo denisovensis ) жив 765-550 тисяч років тому. Через схожість будови кісток і відповідний період існування цим предком протягом довгого часу вважали людину-попередника ( Homo antecessor ), яка жила на території Іспанії 910-770 тисяч років тому.

Однак найдавніші рештки людей сучасного типу, датовані більш як 90 тисячами років тому, знаходили в Африці та на шляху до Азії. Це вказувало на те, що людина сучасного типу, найімовірніше, з’явилася саме в Африці, тож людина-попередник не могла бути її предком. З цієї ж причини гейдельберзьку людину ( Homo heidelbergensis ) вважають потенційним спільним предком євразійських представників роду людина — неандертальців і денисівців, але не людини сучасного типу. Тому міжнародна команда науковців на чолі з фахівцями Національного центру наукових досліджень Франції й Інституту еволюційної антропології Макса Планка вирішила дослідити рештки африканських родичів людини в пошуках предка сучасних людей.

Де знайшли рештки предка людей і неандертальців?

Антропологи досліджували рештки представників роду Homo , знайдені в печері на південний захід від Касабланки. У 1969 році тут знайшли фрагмент нижньої щелепи, що належала родичу людини, якого тоді описали як Atlanthropus mauritanicus . Пізніше тут знайшли цілісну нижню щелепу зі збереженими зубами. Обидві ці щелепи мали деякі ознаки кісток пізніх людей прямоходячих ( Homo erectus ), але відрізнялися від них тими рисами, які виявляли в ранніх людей сучасного типу, неандертальців і денисівців. Від людей прямоходячих ці три види відрізнялися щелепами, що були дрібнішими, тоншими та легшими за рахунок порожнин у кістці.

Зуби та хребці давніх родичів людини з Марокко. Hublin et al. / Nature, 2026

Збережені зуби дослідженого виду за розподілом розміру великих кутніх зубів також більше нагадували людей сучасного типу, неандертальців і людей-попередників, ніж людей прямоходячих. При цьому вони зберігали деякі архаїчні риси зубів людей прямоходячих — це свідчить на користь того, що давні родичі людини з Марокко були більш примітивними, ніж їхні нащадки, що пізніше розселилися в Євразії. При цьому вісім хребців, знайдених у тій самій локації, за розмірами та пропорціями не надто відрізняються від хребців людей сучасного типу, окрім одного грудного, який зберіг ознаки більш давніх представників роду Homo .

Як це відкриття змінює уявлення про еволюцію людини?

Дослідники зробили висновок, що неназваний поки вид людини з Марокко жив близько 773 тисяч років тому та був проміжною ланкою між людиною прямоходячою та більш пізніми людьми в Північній Африці, подібно до того, як людина-попередник була такою ланкою в Європі. Ба більше, через подібність рис людини-попередника та людини з Марокко науковці припустили, що ці два види могли контактувати та обмінюватися генами, подібно до того, як це відбувалося з людьми сучасного типу та неандертальцями. Імовірно, такий обмін відбувався в ранньому плейстоцені (2,5-0,8 мільйона років тому) завдяки міграціям через Гібралтарську протоку.

Хоча науковці не встановили, коли саме відбулося розділення між африканською еволюційною гілкою, яка дала початок людям сучасного типу, і євразійською, з якої походять неандертальці та денисівці, імовірно, воно відбулося саме на північному заході Африки. Це узгоджується з попередніми палеогенетичними моделями, які припускали розходження двох еволюційних гілок близько 800 тисяч років тому та появу людини сучасного типу саме в Африці.

Як співіснували різні види давніх людей

👣 Дослідники з’ясували, що люди сучасного типу, хоч і виникли в Африці, але до Європи потрапили щонайменше на 10 тисяч років раніше, ніж вважали досі, — близько 54 тисячі років тому.

🧬 Науковці знаходять й усе давніші підтвердження схрещування неандертальців і предків сучасних людей: спершу за давньою ДНК його датували 47 тисячами років тому, а потім відсунули цю дату аж до 50 тисяч років тому.

🔥 А в Англії знайшли найдавніші сліди добування вогню, датовані 400 тисячами років тому. Імовірно, вони належать неандертальцям, але у той час цю навичку могли освоїти й денисівці в Азії.

Наука