Неандертальці та мисливці формували природу десятки тисяч років

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Неандертальці та мисливці формували природу десятки тисяч років

15 січня 2026 р. 19:16

15 січня 2026 р. 19:16

Нові міждисциплінарні дані свідчать , що люди активно формували європейські ландшафти за допомогою полювання та вогню задовго до виникнення землеробства.

Дослідження, опубліковане в журналі PLOS One , переосмислює роль людини в доісторичних екосистемах. Автори використовують «комп’ютерні симуляції взаємодії клімату, рослинності, тварин і людини» для аналізу змін ландшафту. Отримані результати порівнювали з палінологічними даними, тобто «аналізом викопного пилку» . Людський вплив виявився значно сильнішим, ніж припускали раніше .

Професор Єнс-Крістіан Свеннінг зазначає: «Дослідження малює нову картину минулого» . Він підкреслює, що клімат і природні пожежі не пояснюють усіх змін рослинності. Лише врахування людського чинника дало узгоджені результати. Це стосується як неандертальців, так і мезолітичних мисливців-збирачів.

Аналіз охопив два теплі періоди — «останній міжльодовиковий» і «ранній голоцен» . У першому Європу населяли неандертальці, у другому — Homo sapiens. Моделі показали, що мезолітичні люди вплинули на розподіл рослинності майже на 47%. Вплив неандертальців був меншим, але статистично значущим.

Анастасія Нікуліна пояснює: «Полювання на великих травоїдних мало непрямий, але суттєвий ефект» . Зменшення чисельності мегафауни змінювало структуру рослинності. Ландшафти ставали густішими або відкритішими залежно від людської активності . Це підриває уявлення про «незайману» Європу до аграрної доби.

Дослідники наголошують на важливості «міждисциплінарного підходу» , що поєднує екологію, археологію та штучний інтелект. Отримані результати змінюють уявлення про ранніх людей. Вони постають не пасивними мешканцями, а активними співтворцями екосистем. Це відкриває нові напрями для дослідження доісторичного впливу людини.