Під ґрунтом Атаками виявили несподівано багате життя

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Під ґрунтом Атаками виявили несподівано багате життя

16 січня 2026 р. 11:18

16 січня 2026 р. 11:18

Під поверхнею однієї з найсухіших територій планети приховане життя, яке формує складні екосистеми навіть за умов екстремальної посухи та високої солоності.

Нове дослідження, проведене міжнародною групою під керівництвом учених з Кельнського університету, показало, що ґрунти пустелі Атакама можуть підтримувати різноманітні популяції нематод — «нематоди» (мікроскопічні круглі черви, поширені у ґрунтах та воді) . Цей регіон вважається одним із найбільш посушливих на Землі, проте навіть тут існують стабільні ґрунтові угруповання.

Атакама характеризується «екстремальною аридністю» (тривалою відсутністю опадів) , високою концентрацією солей та різкими добовими коливаннями температур. Незважаючи на це, дослідники зафіксували численні адаптаційні стратегії, які дозволяють нематодам виживати. «Ґрунти є критично важливими для функціонування екосистем, зокрема для кругообігу поживних речовин» , — зазначає Філіп Шиффер, підкреслюючи значення багатоклітинних організмів у цих процесах .

У межах дослідження було проаналізовано зразки з шести локацій, що відрізнялися за висотою, вологістю та складом ґрунтів. Аналіз показав, що на більших висотах домінують види з «безстатевим розмноженням» (відтворення без участі партнерів) . Така стратегія, на думку вчених, є ефективнішою в нестабільних і суворих умовах.

Різноманітність нематод виявилася тісно пов’язаною з доступністю води. Регіони з дещо вищою вологістю підтримували складніші харчові мережі. Водночас у найбільш посушливих зонах спостерігалися спрощені трофічні структури , що може свідчити про підвищену вразливість екосистем .

«Деякі з досліджених ґрунтів уже демонструють ознаки деградації» , — застерігає Шиффер, наголошуючи, що такі системи можуть бути менш стійкими до майбутніх порушень .

Отримані результати мають важливе значення в умовах глобального зростання посушливості. Вони демонструють, що навіть у крайніх середовищах зберігаються закономірності біорізноманіття. Розуміння цих механізмів є ключовим для прогнозування реакції ґрунтових екосистем на кліматичні зміни у світі .