Мікроземлетруси виявили приховану загрозу у Каліфорнії

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Мікроземлетруси виявили приховану загрозу у Каліфорнії

18 січня 2026 р. 09:32

18 січня 2026 р. 09:32

Мікроземлетруси виявили приховану сейсмічну небезпеку під Північною Каліфорнією, розкриваючи складну тектонічну структуру на межі розлому Сан-Андреас і субдукційної зони Каскадія.

Згідно з дослідженням , опублікованим 15 січня в журналі Science , науковці Університету Каліфорнії в Девісі, Геологічної служби США (USGS) та Університету Колорадо в Боулдері простежили тисячі майже непомітних землетрусів у Північно-західній Каліфорнії. Вони зосередили увагу на Мендосінському потрійному з’єднанні — унікальній точці сходження трьох тектонічних плит: Тихоокеанської, Північноамериканської та Горди (частини плити Хуана де Фуки). Саме тут, у зоні субдукції Каскадія, виникає ризик найпотужніших землетрусів.

На відміну від спрощеної карти , реальна геологічна структура набагато складніша. Як підкреслила професорка Аманда Томас із UC Davis: «Якщо ми не розуміємо тектонічних процесів, важко оцінити сейсмічну небезпеку» . Прикладом цього став землетрус магнітудою 7.2, що стався у 1992 році, значно ближче до поверхні, ніж передбачалося.

Перший автор дослідження Девід Шеллі порівнює цю проблему з айсбергом: «Ми бачимо лише поверхню, а от структура під нею залишається загадкою» . Щоб зазирнути глибше, вчені використали густу мережу сейсмометрів для реєстрації “низькочастотних” мікроземлетрусів — дуже слабких поштовхів, що супроводжують повільне ковзання плит. Також дослідники проаналізували вплив припливних сил — гравітаційного впливу Місяця та Сонця — які спричиняють мікростреси в земній корі .

Нове моделювання показало, що під Каліфорнією взаємодіють не три, а п’ять рухомих структур , серед яких два фрагменти приховані глибоко під землею. Один із них — “фрагмент Піонер” , залишок древньої Фаралонської плити, яку Тихоокеанська плита затягує під Північноамериканську. Інший — окремий шмат плити Північної Америки, що буквально відривається і занурюється разом із плитою Горда .

Ці висновки переглядають попередні уявлення про розташування меж плит. Як зазначає геофізик Кетрін Матерна: «Межа плити, схоже, не там, де ми думали» . Вона пояснила, що поверхня, яка субдукується під Північною Америкою, набагато ближча до поверхні, ніж вважалося раніше, що й пояснює аномальну глибину землетрусу 1992 року.

Це дослідження не лише змінює геологічну карту регіону, а й підкреслює необхідність постійного моніторингу навіть найменших сейсмічних подій для кращого передбачення майбутніх катастроф. Робота підтримана Національним науковим фондом США.