Вчені надрукували слона всередині людської клітини без пошкоджень

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Вчені надрукували слона всередині людської клітини без пошкоджень

20 січня 2026 р. 14:18

20 січня 2026 р. 14:18

Вчені вперше надрукували тривимірні полімерні мікроструктури всередині живих людських клітин, не порушуючи їхньої цілісності.

Людські клітини мають розмір близько 20 мікрометрів — це приблизно у п’ять разів менше за товщину волосини . В такому щільному середовищі розміщені органели, білки та молекулярні механізми. Розміщення мікроструктур усередині клітини дозволяє “відстежувати її зміни, хімічні реакції або відповідь на механічні впливи” , як стверджують автори дослідження. Але доставити тверді об’єкти в цитоплазму, оминаючи мембранні пастки, — надзвичайно складно.

Дотепер технології, як-от мікроін’єкція або тимчасове відкриття мембрани, дозволяли доставляти лише молекули. Втім, у новому дослідженні, опублікованому в Advanced Materials , науковці зі Словенії продемонстрували, що за допомогою двофотонної полімеризації можна створювати мікроструктури прямо в живих клітинах. “Це перетворює внутрішній простір клітини на майданчик для точної біофабрикації” , — зазначено в публікації.

Для цього дослідники ввели в клітини HeLa мікрокраплі фотополімеру IP-S через надтонкі скляні голки. Матеріал був підібраний так, щоб не шкодити живим клітинам і розчинятися, якщо не був повністю затверділий. Лазер із надвисокою точністю ініціював полімеризацію лише в точці фокуса, дозволяючи створювати складні 3D-форми шар за шаром.

Серед надрукованих об’єктів — мікроелефант розміром 10 мікрометрів , порожнисті сфери та решітчасті структури. Зображення з мікроскопа показали, що об’єкти знаходяться всередині клітини, і навіть ядра змінювали свою форму, щоб “пристосуватися” до нового вмісту. “Клітини адаптуються до внутрішніх об’єктів і продовжують ділитися” , — йдеться в дослідженні.

Через 24 години життєздатність клітин становила 45%, що відповідає рівню після ін’єкції без друку. Менші структури майже не впливали на функціонування клітин, але об’єкти понад 5 мікрометрів затримували поділ клітин на годину і більше. Це свідчить про те, що “великі сторонні тіла можуть незначно змінювати поведінку клітини” .

Метод поки що обмежений індивідуальними ін’єкціями, однак із розвитком матеріалів і технологій його можна масштабувати. Перспективи відкриваються широкі: від цільової доставки ліків до впливу на механіку клітини . Як підсумовують автори, “друк всередині клітини — це новий рубіж у біоінженерії та клітинній біології” .