Археологи вперше знайшли рештки римських ліків із фекаліями. Їхній сморід приховали пахучими оліями

21 січня 2026 р. 13:35

21 січня 2026 р. 13:35

У Туреччині знайшли невелику скляну посудину зі слідами виготовлених із людських фекалій ліків, які датували другим століттям нашої ери. Ці ліки також містили запашні речовини з олій, які використовували для заохочення пацієнтів до лікування. Про таку практику було відомо з давньоримських і давньогрецьких текстів, але це перше доказове підтвердження використання екскрементів у давньоримській медицині. Дослідження опублікували в статті Journal of Archaeological Science: Reports .

Скляна римська посудина, у якій знайшли рештки ліків із фекалій. Atila et al. / Journal of Archaeological Science: Reports, 2026

Від чого римляни лікували людей фекаліями?

Найдавніші відомості про використання екскрементів тварин у медицині стосуються ще XVI століття до нашої ери, коли фекалії у суміші з речовинами із сильним запахом використовували для лікування давніх єгиптян. Пізніше використання екскрементів у медичних цілях згадували у своїх творах давньоримські діячі Діоскорид і Пліній Старший, хоча й часто використовували евфемізми для опису такого лікування.

Серед хвороб, які лікували таким чином, були як інфекції та запалення, так і проблеми з репродуктивним здоров’ям. Попри поширеність такої медицини, доказів її існування бракувало, зокрема через низький ступінь збереженості органічного матеріалу. Тому турецькі науковці на чолі з фахівцями Республіканського університету Сівас провели дослідження артефактів із міста Пергам, яке було центром давньоримської медицини, де її поєднували з давньогрецькими знаннями та практиками.

Що дізналися про склад незвичних ліків?

Науковці досліджували скляний унгуентарій, або «посудину для сліз», який датували приблизно другим століттям нашої ери — періодом розвитку медицини в Пергамі. З посудини добули майже 15 грамів затверділої органічної речовини бурого кольору, склад якої вивчали за допомогою газової хроматографії та мас-спектроскопії. У суміші знайшли сліди пальмітинової та стеаринової кислот, які є основними компонентами скам’янілих фекалій.

Органічна речовина зсередини посудини, у якій знайшли сліди фекалій і запашних речовин. Atila et al. / Journal of Archaeological Science: Reports, 2026

Окрім цього, у зразку виявили сполуку копростанол, яка є маркером фекалій м’ясо- та всеїдних тварин, і 24-етилкопростанол, що є маркером травоїдних тварин. Хоча дослідники не змогли визначити вид тварини, чиї екскременти містилися в ліках, співвідношення цих двох сполук вказує на всеїдний раціон, що нагадує людський. Іншою сполукою, яку у великій концентрації виявили в зразку, була запашна речовина карвакрол, яка міститься в орегано, чебреці та чабрі. Враховуючи те, що чебрець містить карвакрол і є поширеним на території Туреччини, саме його науковці назвали рослиною, олію з якої додавали до ліків для покращення їхнього запаху.

Чим цікаве використання ліків із фекалій?

Грецький лікар і філософ римської доби Гален Пергамський, з часом діяльності якого збігається знахідка ліків, у своїх творах щонайменше 25 разів згадував ліки з екскрементів, які радили змішувати з вином, оцтом або запашними речовинами, щоб зробити їх привабливішими для пацієнтів. Хоча призначення таких ліків поки невідоме, практика їх використання збереглася й донині у формі пересадки кишкової мікробіоти. Її застосовують для патологій, спричинених порушенням мікробіоти, таких як хвороба Крона, виразковий коліт і синдром подразненого кишківника. Тож хоча медичні практики давніх римлян можуть здатися сучасній людині дивними, тогочасні лікарі вже розуміли користь від здорової кишкової мікробіоти.

Якою була медицина в давнину

💀 Ще 2700 років тому в Китаї медики успішно провели трепанацію черепа — створення отвору в кістці для зменшення внутрішньочерепного тиску.

🖐 У XIII-XVI століттях в Англії чоловік пережив ампутацію долоні, хоча зазвичай після таких операцій середньовічні люди помирали від інфекцій.

💊 Ліки за рецептом із середньовічної медичної книги виявилися ефективними проти п’яти видів сучасних бактерій, стійких до антибіотиків.

🛁 У ванній французького імператора Наполеона знайшли сліди морських солей, миш’яку та чаю, якими він, швидше за все, лікував шкірну хворобу.

Наука