Пожежі змінюють літній стік у гірських потоках

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Пожежі змінюють літній стік у гірських потоках

22 січня 2026 р. 20:30

22 січня 2026 р. 20:30

Дослідження Університету Британської Колумбії доводить, що лісові пожежі тимчасово змінюють об’єм літнього стоку в гірських потоках , впливаючи на доступність води у критичні місяці.

Дослідження, опубліковане в журналі Forest Ecosystems (2026), аналізує рівень води в гірських потоках з липня по вересень — після танення снігу та до осінніх дощів. Саме в цей період формується найнижчий рівень стоку , що має важливе значення для забезпечення питною водою, іригації, водного середовища для риб та реагування на надзвичайні ситуації . Як підкреслює керівник дослідження, аспірант Шіксуань Лю (Shixuan Lyu): “Це дослідження допомагає перейти від твердження ‘пожежі змінюють потоки’ до пояснення: як саме, коли і через які механізми” .

Вчені поєднали довгострокові гідрологічні вимірювання з аналізом хімічних “відбитків”, які дозволяють визначити походження води. З’ясувалося, що в згорілих водозбірних басейнах Оканаганської долини вода утримується довше влітку, ніж у незайманих пожежами ділянках. Але ця позитивна динаміка має суттєві обмеження. “Мінімальні рівні стоку — це критична межа для громад, сільського господарства та рибного господарства,” — пояснює професор Адам Вей (Adam Wei), співавтор дослідження.

Причина полягає в тому, що після пожежі менша кількість дерев означає менші обсяги води, що повертаються в атмосферу через транспірацію , а отже, більше танення снігу потрапляє у струмки та ґрунтові води. Це тимчасово збільшує літній мінімальний стік , але у процесі відновлення лісів втрати води знову зростають і можуть перевищити рівень, що існував до пожежі.

Висновки дослідження підкреслюють важливість довгострокового моніторингу та адаптивного управління водними ресурсами , особливо з огляду на зміну клімату, що супроводжується зростанням частоти пожеж. “Це не нове джерело води,” — наголошує Лю. “Це зміщення у часі та способі надходження, і воно не триває вічно.”

Таким чином, пожежі мають здатність трансформувати водний баланс , але не як дарунок природи, а як тимчасовий ефект із довгостроковими наслідками, що потребують зваженої реакції екологічної політики.