Дрони виявляють стрес дерев у лісах Швейцарії

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Дрони виявляють стрес дерев у лісах Швейцарії

22 січня 2026 р. 20:42

22 січня 2026 р. 20:42

Використання дронів і мультиспектральної зйомки відкриває нові перспективи виявлення посушливого стресу дерев у швейцарських лісах.

Підвищення температури й тривалі посухи спричиняють глибокі зміни в адаптації деревних видів , що підштовхує науковців до пошуку нових способів моніторингу лісових екосистем. Дослідники з Швейцарського федерального інституту дослідження лісу, снігу та ландшафту (WSL) у 2023 році застосували дрони з мультиспектральними камерами, аби оцінити реакції семи місцевих видів дерев на екстремальні кліматичні умови. За словами географа Петри Д’Одоріко, «ми хотіли з’ясувати, як реагують дерева на спеку й посуху не лише протягом усього сезону, а й протягом одного дня» . Для цього проводили серію обльотів над лісовим масивом Swiss Canopy Crane II.

Мультиспектральні камери фіксували зміни у пігментах листя, які захищають дерева від надмірного сонячного випромінювання. Завдяки індексам PRI (Photochemical Reflectance Index) та NDVI (Normalized Difference Vegetation Index) вдалося виявити стрес ще до появи видимих ознак ураження . Це дає змогу прогнозувати не лише гострі реакції, але й довготривалі наслідки: знебарвлення, опадання листя, відмирання хвої. «Це дозволяє нам побачити, чи перебуває дерево в стані стресу, ще до того, як з’являться зовнішні зміни» , зазначає Д’Одоріко.

Результати дослідження показали, що різні види дерев демонструють відмінні стратегії виживання . Наприклад, дуб швидко відновлюється після жаркого дня, тоді як хвойні можуть довго не проявляти стресу, але потім раптово всихати. «Ми спостерігали, як різниця в адаптації видів визначає їхню стійкість до змін клімату» , – додає Д’Одоріко. Це особливо важливо для формування майбутніх лісів у мінливих умовах.

У подальшому дослідниця розширює фокус досліджень на немісцеві види дерев , як-от ліванський кедр чи східний бук. Мета – знайти ті породи, що могли б замінити вразливі автохтонні види в зонах з підвищеним кліматичним ризиком. Водночас нова методика дозволяє проводити дослідження не лише точково, а в масштабах цілих ландшафтів , забезпечуючи комплексну картину стану лісів у реальному часі.

Таким чином, поєднання даних про світлозахист і ступінь знебарвлення дає змогу отримати більш повне уявлення про стан дерев . Як резюмує Д’Одоріко: «Поєднання обох вимірів дає нам чіткіше уявлення про те, що насправді відбувається» . Отримані результати мають вагоме значення для лісового господарства, яке прагне адаптуватися до нових кліматичних викликів.