Вчені пояснили, чому рак підшлункової залози такий агресивний

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Вчені пояснили, чому рак підшлункової залози такий агресивний

25 січня 2026 р. 19:05

25 січня 2026 р. 19:05

Бразильські науковці з’ясували, чому рак підшлункової залози так швидко поширюється , виявивши ключову роль білка періостину.

Дослідження, опубліковане в журналі Molecular and Cellular Endocrinology , показало, що зірчасті клітини підшлункової залози активно змінюють навколишні тканини. Вони виробляють «періостин» — білок, здатний перебудовувати позаклітинний матрикс. Це створює умови для раннього поширення пухлини.

Найпоширенішою формою захворювання є «аденокарцинома» , що виникає в залозистій тканині. На неї припадає близько 90 % випадків. Попри відносну рідкість, смертність майже дорівнює захворюваності. У світі щороку фіксують близько 510 000 нових випадків.

За даними Національного інституту раку Бразилії , у країні реєструють приблизно 11 000 діагнозів на рік. «Лише близько 10 % пацієнтів мають шанс на п’ятирічне виживання» , — зазначає онколог Педро Луїс Серрано Юсон. Він є одним з авторів дослідження.

Ключовим фактором агресивності є «периневральна інвазія» , тобто проникнення ракових клітин уздовж нервів. Цей процес супроводжується сильним болем. Він також полегшує метастазування. «Периневральна інвазія є маркером агресивності пухлини» , — наголошує Юсон.

Дослідження провели в Центрі дослідження запальних захворювань (CRID) за підтримки FAPESP . Команда під керівництвом Карлоса Фраги застосувала аналіз окремих клітин. Це дозволило простежити активність тисяч генів одночасно.

Після аналізу 24 зразків з’ясувалося, що «строма» , тобто підтримуюча тканина, активно допомагає пухлині. Зірчасті клітини виробляли високі рівні періостину. Цей білок перебудовує позаклітинний матрикс. У результаті пухлина отримує шлях для вторгнення.

«Періостин буквально прокладає дорогу для пухлинних клітин» , — пояснює Хелдер Накая з Університету Сан-Паулу. Нервові волокна при цьому діють як транспортні канали. Це значно прискорює поширення клітин.

Таке середовище формує «десмопластичну реакцію» — щільний фіброз навколо пухлини. Він ускладнює проникнення хіміотерапії. «Саме тому це захворювання так важко лікувати» , — додає Юсон.

Дослідники вважають періостин перспективною терапевтичною мішенню. Його блокування може зменшити інвазію та метастази. Це відкриває шлях до прецизійної медицини.