Марс несподівано сильно впливає на кліматичні цикли Землі

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Марс несподівано сильно впливає на кліматичні цикли Землі

27 січня 2026 р. 23:42

27 січня 2026 р. 23:42

Нове дослідження показує , що Марс, попри свої малі розміри, відіграє непропорційно велику роль у регулюванні кліматичних циклів Землі , зокрема тих, що визначають настання та частоту льодовикових періодів.

Клімат Землі формується під впливом довготривалих «орбітальних циклів» — періодичних змін параметрів орбіти та осі обертання планети , які контролюють розподіл сонячної енергії. Ці цикли залежать не лише від гравітації Сонця, а й від взаємодії з іншими планетами Сонячної системи. Нове моделювання, проведене Стівеном Кейном з Каліфорнійського університету в Ріверсайді , показало, що навіть планета з масою лише близько десятої частини земної може суттєво впливати на ці процеси.

Дослідники змоделювали сценарії, у яких маса Марса змінювалася в широких межах — від повного зникнення до збільшення у 100 разів. «Мені було складно повірити, що Марс може мати такий глибокий вплив, тому ми буквально “повернули ручку” його маси й подивилися, що станеться» , зазначив Кейн. Результати показали, що за відсутності Марса зникає «великий ексцентриситетний цикл» — коливання витягнутості орбіти Землі з періодом близько 2,4 мільйона років , а також цикл тривалістю приблизно 100 000 років, які тісно пов’язані з льодовиковими періодами.

Це не означає, що льодовикові епохи повністю зникли б, але змінився б увесь «частотний ландшафт» кліматичних змін . Водночас третій важливий цикл ексцентриситету тривалістю близько 405 000 років залишався стабільним незалежно від маси Марса, оскільки він здебільшого визначається гравітаційною взаємодією Венери та Юпітера. Таким чином, Марс не є єдиним регулятором, але його вплив виявився значно сильнішим, ніж очікувалося.

Ще тоншим, але не менш важливим є вплив Марса на «нахил осі обертання Землі» — параметр, що визначає контрастність сезонів . Зазвичай цей нахил коливається з періодом близько 41 000 років, але моделювання показало, що Марс має стабілізуючий ефект : при більшій масі ці коливання відбуваються рідше, а при меншій — частіше. Це безпосередньо впливає на довготривалу кліматичну стабільність.

Хоча неможливо точно сказати, якою була б Земля без Марса або за умов значно масивнішої Червоної планети, дослідження демонструє, що навіть відносно малі планети можуть суттєво змінювати кліматичну еволюцію своїх сусідів . Це має важливі наслідки для вивчення екзопланет. «Нам потрібно добре розуміти орбітальну архітектуру екзопланетних систем, щоб оцінювати можливі кліматичні коливання на цих планетах» , зазначив Шон Реймонд з Університету Бордо .

У підсумку робота слугує застереженням для астрономів: ігнорування малих планет може призвести до хибних уявлень про кліматичну придатність світів для життя , адже їхній гравітаційний вплив може бути значно більшим, ніж підказують самі розміри.