Вчені з’ясували, як гусениці чують без вух

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Вчені з’ясували, як гусениці чують без вух

30 січня 2026 р. 01:51

30 січня 2026 р. 01:51

Нове дослідження показало , що гусениці здатні чути звуки, що передаються повітрям , використовуючи крихітні волоски на поверхні тіла, а не вуха, що може надихнути на створення нового покоління мікрофонів .

Команда викладачів і аспірантів з Бінгемтонського університету виявила, що гусениця тютюнового рогового черва ( Manduca sexta ) реагує на звук завдяки мікроскопічним сенсорним волоскам . Дослідження було представлене на спільному засіданні Акустичного товариства Америки та Акустичного товариства Японії і відкриває нові перспективи для біоінспірованих технологій.

Поштовхом до дослідження стало давнє спостереження біологині Керол Майлз. «Щоразу, коли я заходила до лабораторії і говорила, гусениці здригалися» , — згадує вона. «Я просто зберігала це в пам’яті, доки не вирішила: давайте з’ясуємо, чи вони справді чують» . Це спостереження зрештою переросло в системне експериментальне дослідження.

Щоб відокремити звук від вібрації , експерименти проводили в безлунній камері Бінгемтона — одній з найтихіших у світі. Це дозволило точно контролювати, чи реагують гусениці на повітряні звукові хвилі, чи лише на коливання поверхні рослин. «Ми могли подавати тільки звук або тільки вібрацію й точно вимірювати реакцію» , — пояснює інженер Рональд Майлз.

Дослідники відтворювали низькі частоти близько 150 Гц та високі — до 2000 Гц , вимірюючи поведінкові реакції. Результат був однозначним: гусениці виявилися у 10–100 разів чутливішими до повітряного звуку , ніж до вібрацій, які сприймаються ногами. «Ми були в захваті, коли з’ясували, що вони реагують саме на звук у повітрі» , — зазначає аспірантка Айшварія Шрірам.

Щоб з’ясувати, як саме відбувається слух , команда видалила волоски з грудей і черевця гусениць. Після цього їхня чутливість до звуку суттєво зменшилася. Це підтвердило, що волоски виконують функцію акустичних сенсорів , реагуючи на рух повітря. «Багато комах використовують подібний механізм — звук рухає повітря, а волоски це відчувають» , — пояснює Рональд Майлз.

Дослідники також висунули гіпотезу, що гусениці еволюційно налаштовані на частоти хижих ос . «Помахи крил оси припадають на діапазон 100–200 Гц» , — каже Шрірам. «Гусениця, ймовірно, сприймає це як сигнал небезпеки й завмирає або сіпається» . Така реакція може підвищувати шанси на виживання.

Окрім біологічного значення, відкриття має інженерний потенціал . Волосковий механізм слуху може надихнути на створення надчутливих, компактних мікрофонів , які працюють без традиційних мембран. «Ми завжди вчимося у природи, коли хочемо створити кращі сенсори» , — підсумовує Майлз. Таким чином, гусениці без вух можуть стати ключем до нових акустичних технологій.