Пластик з нафти знищує зоопланктон, провокуючи токсичні водорості

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Пластик з нафти знищує зоопланктон, провокуючи токсичні водорості

03 лютого 2026 р. 07:37

03 лютого 2026 р. 07:37

Новітнє дослідження вчених з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго виявило, що пластикове забруднення на основі викопного палива сприяє утворенню токсичних умов у воді шляхом знищення тварин, які контролюють ріст водоростей.

Головним об’єктом вивчення стали шкідливі цвітіння водоростей (англ. harmful algal blooms , HABs) — надмірне розмноження водоростей, що виділяють токсини та спричиняють загибель морських істот. Традиційно причинами HABs вважались надходження надлишкових поживних речовин з суші: сільськогосподарські стоки, скиди нечистот тощо. Однак «деякі з таких спалахів можуть бути також наслідком впливу пластику на тварин, які зазвичай стримують водорості» , — підкреслює професор Джонатан Шурін.

У ході тримісячного експерименту, проведеного на 30 штучних водоймах, дослідники порівняли вплив звичайного поліуретанового пластику та інноваційного біопластику, розробленого у лабораторіях UC San Diego. Біопластик створено з біологічної сировини й він значно менш шкідливий для екосистем. «У баках із нафтовим пластиком популяції зоопланктону зникали дуже швидко, що призводило до різкого зростання водоростей» , — зазначає перший автор дослідження Скотт Мортон.

Зоопланктон — це мікроскопічні тварини, які споживають водорості та є їжею для більших тварин. Їхня масова загибель в умовах пластикового забруднення порушує харчові ланцюги та сприяє виникненню «мертвих зон» у водоймах. На відміну від цього, біопластик не викликав суттєвих змін у чисельності зоопланктону.

Окрім впливу на фауну, вчені також зафіксували зміни у спільнотах мікроорганізмів , зокрема бактерій, що виникали у присутності пластику. Це вказує на глибокі трансформації мікробного середовища , спричинені мікропластиком. Автори дослідження підсумовують: «Мікропластик, особливо нафтового походження, може порушити структуру та функціонування мікробних спільнот» .

Співавтор професор Майкл Баркарт підкреслює необхідність порівняння впливу традиційного пластику та нових біоматеріалів: «Хоча всі штучні матеріали впливають на довкілля, наше завдання — мінімізувати цей вплив» . Його команда вже розробляє “живий пластик” , який містить спори бактерій, здатних розкладати матеріал наприкінці життєвого циклу.

Дослідження UC San Diego підтверджує, що перехід до біорозкладного пластику може зменшити екологічну шкоду у водних екосистемах. Це не лише інновація в матеріалознавстві, а й стратегічний крок до збереження біорізноманіття та водної безпеки.