В ядрі Землі може зберігатися найбільший запас водню

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

В ядрі Землі може зберігатися найбільший запас водню

13 лютого 2026 р. 09:35

13 лютого 2026 р. 09:35

Нове геофізичне дослідження свідчить , що найбільший резервуар водню на Землі може перебувати глибоко в її ядрі , а не в океанах чи атмосфері.

Хоча на поверхні Земля здається бідною на водень, цей елемент широко присутній у складі води . Водночас нові експериментальні дані вказують, що величезна кількість водню може бути хімічно зв’язаною з залізом у ядрі Землі . За оцінками, його там може бути до 45 разів більше , ніж у всіх океанах планети разом.

Дослідження, опубліковане в Nature Communications , очолив геолог Дун’ян Хуанг з Пекінського університету . «Така кількість водню означає, що більша частина земної води була отримана під час ранньої акреції планети, а не доставлена кометами пізніше» , — зазначають автори. Це безпосередньо впливає на уявлення про формування Землі .

Оскільки прямий доступ до ядра неможливий, вчені використали алмазну ковадлову комірку для відтворення екстремальних умов. Залізну кульку, занурену в гідратоване силікатне скло, стиснули до 111 гігапаскалів і нагріли до приблизно 5100 Кельвінів. Ці параметри близькі до реальних умов глибокого планетарного ядра .

За таких температур зразок переходив у повністю розплавлений стан. У цій суміші залізо, кремній, кисень і водень вільно взаємодіяли, і система поводилася так, як, імовірно, поводилося раннє розплавлене ядро Землі. Це максимально наближена лабораторна модель ядра , доступна сучасній науці.

Результати показали, що водень легко розчиняється в рідкому залізі та зв’язується з кремнієм і киснем. Оскільки сейсмічні дані вказують, що ядро не є чисто залізним і містить 2–10% кремнію, команда змогла оцінити частку водню. Вона становить 0,07–0,36% маси ядра .

У перерахунку це від 1,35 до 6,75 секстильйона кілограмів водню , що значно перевищує його кількість у Світовому океані . Це означає, що видимі водні ресурси можуть бути лише невеликою частиною загального водневого бюджету планети.

Розуміння розподілу водню допомагає пояснити походження земної води , еволюцію магнітного поля Землі та довготривалі процеси внутрішньої циркуляції речовини. Якщо водень і кисень можуть мігрувати між мантією та ядром , вода може бути набагато глибше інтегрована в планету, ніж вважалося раніше.

Якщо подібний механізм є універсальним, то інші кам’янисті планети , які здаються сухими ззовні, також можуть приховувати значні запаси води глибоко під поверхнею. Це відкриває нові перспективи для планетології та пошуків придатних для життя світів.