В Австралії знайшли сліди двох морських хижаків віком 250 млн років

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

В Австралії знайшли сліди двох морських хижаків віком 250 млн років

25 лютого 2026 р. 23:16

25 лютого 2026 р. 23:16

Останки морських амфібій, зібрані там ще в 1960-1970-х роках і майже забуті в музейних фондах, допомогли по-новому поглянути на те, як наземні хребетні з кінцівками почали освоювати море на зорі мезозою - незабаром після пермського масового вимирання та періоду екстремального потепління.

Нова робота за матеріалами з регіону Кімберлі (Західна Австралія) показує , що місцеве співтовариство морських амфібій було помітно різноманітнішим, ніж передбачалося, і могло мати несподівані "океанські" зв'язки на рівні всього світу. Як повідомляють автори, ранні морські "верховні хижаки" серед тетрапод (включно з амфібіями та рептиліями) зазвичай краще відомі за знахідками Північної півкулі , тоді як дані з півдня планети довго залишалися розрізненими.

Ключовий сюжет пов'язаний з видом Erythrobatrachus noonkanbahensis . Його описали 1972 року за кількома фрагментами черепа, знайденими на території Noonkanbah (у районі Кімберлі). Згодом вихідні зразки вважалися втраченими, через що переоцінка знахідки була неможлива. Однак під час пошуку в міжнародних колекціях дослідники знову виявили ці музейні зразки і провели їхній перегляд (вказується, що це вдалося зробити у 2024 році).

Ревізія дала несподіваний результат: фрагменти черепа, які десятиліттями об'єднували в один вид, насправді належать щонайменше двом різним трематозаврам - групі стародавніх темноспондилів, яких нерідко описують як "крокодилоподібних" родичів сучасних амфібій, і які могли досягати великих розмірів. Один із них - власне Erythrobatrachus : за даними високоточної 3D-зйомки реконструюють, що його цілий череп був приблизно 40 см , а сам хижак вирізнявся ширшою головою. Другий зразок віднесли до роду Aphaneramma - порівнянного розміру, але з витягнутою вузькою мордою, зручною для полювання на дрібну рибу. Тобто в одному місці могли співіснувати два схожих за габаритами хижака, розділяючи здобич і "ніші" в загальному середовищі.

Додатковий висновок стосується розселення. Якщо Erythrobatrachus відомий тільки з Австралії, то Aphaneramma відмічали і в інших регіонах світу приблизно того ж віку - від Арктики (Шпіцберген) до Мадагаскару та інших майданчиків. Це підтримує ідею, що найбільш ранні морські тетраподи мезозою не тільки швидко урізноманітнилися, а й змогли порівняно швидко поширюватися вздовж берегових ліній тодішніх великих масивів суші.

Автори додають, що заново знайдені зразки Erythrobatrachus планують повернути в Австралію, а частина експонатів про стародавніх амфібій мезозою доступна в експозиціях Шведського музею природничої історії.