Учені наблизилися до створення "вуха з пробірки"

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Учені наблизилися до створення "вуха з пробірки"

25 лютого 2026 р. 23:16

25 лютого 2026 р. 23:16

Дослідники з ETH Zurich разом із колегами з Базеля та кантональної лікарні Люцерна повідомили про прогрес у створенні "лабораторного вуха". Вони змогли виростити еластичний вушний хрящ із клітин людини та надрукувати з нього заготовки на 3D-принтері. В експериментах на тваринах такі заготовки залишалися формостійкими і досить пружними .

Робота важлива для людей, які втратили частину вуха через травми або опіки, а також для дітей із вродженою аномалією зовнішнього вуха - мікротією (трапляється приблизно в 1-4 із 10 000 новонароджених). Зараз "золотий стандарт" реконструкції - брати хрящ із ребра, але це болісно, залишає рубці, а нове вухо часто виходить жорсткішим , ніж натуральне.

Як робили "вухо": учені брали клітини вушного хряща з маленьких фрагментів тканини, що залишаються після операцій з корекції форми вуха. Потім клітини розмножували до сотень мільйонів, змішували з біочорнилами (гелем-носієм) і друкували потрібну форму. Після друку заготовки кілька тижнів "дозрівали" в умовах, де тканина рівномірно отримувала кисень і живлення, щоб вона ставала міцнішою і більше була схожою на справжню.

За даними авторів, після приблизно 9 тижнів дозрівання в лабораторії конструкції імплантували під шкіру щурів і спостерігали ще 6 тижнів . За цей час "вушний" хрящ зберіг форму і властивості, близькі до натуральних .

Але до повністю "справжнього" вуха поки не вистачає ключового компонента - еластину . Саме він робить вушний хрящ таким гнучким і "пружним". Дослідники кажуть, що створити еластин недостатньо: потрібно, щоб він вишикувався в правильну міцну мережу і залишався стабільним довгий час. Це зараз головний бар'єр на шляху до клінічного застосування.