Учені з'ясували механізм, що дає змогу деяким вірусам жити в організмі постійно

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Учені з'ясували механізм, що дає змогу деяким вірусам жити в організмі постійно

29 березня 2026 р. 16:18

29 березня 2026 р. 16:18

Вчені провели аналіз даних понад 900 тисяч осіб, щоб зрозуміти, чому деякі віруси зберігаються в організмі протягом усього життя. У дослідженні вивчали сім поширених вірусів, включно з вірусом Епштейна-Барра і різними герпесвірусами, пише Medical Express.

Вчені з'ясували, що рівень вірусної ДНК у крові та слині сильно відрізняється у різних людей, а ключову роль у цьому відіграє генетика. Вона визначає, чи буде вірус поширюватися далеко за межі початкового зараження або залишиться обмеженим.

Кожен вірус має свою унікальну траєкторію розвитку протягом життя. Зазвичай віруси з'являються дуже швидко в перші кілька років життя людини, ймовірно, після первинної інфекції. Вірус Епштейна-Барра з часом ставав більш поширеним із віком, а вірус герпесу людини 6 типу, навпаки, ставав менш поширеним у юності та середньому віці. Аналогічна тенденція спостерігалася у ВГЛ-7, присутність якого різко падала в середньому віці.

Вчені також помітили сезонні коливання вірусного навантаження. Навантаження вірусу Епштейна-Барра збільшувалося взимку і знижувалося влітку, тоді як навантаження ВГЛ-7 демонструвало протилежну динаміку. Куріння завжди було пов'язане з вищим вірусним навантаженням Епштейна-Барра: у тих, хто палить, воно було майже вдвічі вищим, ніж у тих, хто не палить. Крім цього, у чоловіків стабільно спостерігалося більш високе вірусне навантаження у всіх семи вірусах як у крові, так і в слині порівняно з жінками.

Особливу увагу дослідників привернув зв'язок вірусів із хронічними захворюваннями. Довічне вірусне навантаження Епштейна-Барра безпосередньо не впливало на ризик розвитку розсіяного склерозу, проте імунна відповідь організму на вірус могла підвищувати ризик захворювання. Ба більше, встановлено, що високе вірусне навантаження Епштейна-Барра є одним із факторів ризику розвитку лімфоми Ходжкіна. Ці дані допоможуть у профілактиці та лікуванні серйозних захворювань, пов'язаних із вірусами, і можуть стати основою для майбутніх рекомендацій щодо контролю вірусної активності в організмі.