Організм самок бабуїнів може "відсівати" непідходящу сперму - дослідження - Наука

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Організм самок бабуїнів може "відсівати" непідходящу сперму - дослідження

07 квітня 2026 р. 20:16

07 квітня 2026 р. 20:16

Йдеться про приховані фізіологічні процеси.

Деталі

Дослідження проводилося на групі з 13 бабуїнів - дев'яти самок і чотирьох самців.

Вчені вивчали, як організм самок реагує на сперму різних партнерів.

Виявилося, що після спарювання змінюються умови в піхві:

при генетично схожому партнері середовище стає більш кислим
це знижує виживаність сперматозоїдів
при генетично більш "різних" партнерах умови залишаються більш сприятливими

Крім того, фіксувалися зміни в активності генів.

Особливо це стосувалося імунної системи:

при "непідходящому" партнері посилювалася запальна реакція
активувалися механізми, здатні перешкоджати заплідненню

У період максимальної фертильності, навпаки, імунна активність знижувалася, щоб дозволити сперматозоїдам вижити.

Чому це важливо

Результати показують, що розмноження - складніший процес, ніж просто спарювання.

Вчені зазначають:

організм може впливати на ймовірність зачаття
генетична сумісність відіграє важливу роль
подібні механізми можуть сприяти генетичній різноманітності

При цьому йдеться про фізіологічні реакції, а не про "усвідомлений вибір".

Бекграунд

Подібний механізм відомий як "прихований вибір самки" (cryptic female choice).

Раніше його спостерігали у дрібних тварин, але у приматів такі дані були обмежені.

Джерело

Дослідження ґрунтується на аналізі фізіологічних і генетичних реакцій у 13 бабуїнів після спарювання, включно з вимірюванням pH і активності генів. Робота опублікована в PLOS Biology (2026).