Японська середньовічна поезія та кільця дерев вказали на дату давнього сонячного шторму

10 квітня 2026 р. 13:50

10 квітня 2026 р. 13:50

Дослідження японської середньовічної поезії й аналіз вмісту вуглецю в річних кільцях дерев вказали на сонячний шторм у 1200-1201 роках. Хоча в той період було декілька записів про північні сяйва, лише у 1200-1201 роках сонячна активність відповідала критеріям сонячно-протонного шторму, який у сучасному світі може призводити до порушень зв’язку та навіть роботи електрообладнання. Відтворення точних дат таких штормів важливе для розрахунку їх періодичності та подальшого передбачення, адже вони можуть нашкодити астронавтам у космосі. Дослідження опублікували в журналі Proceedings of the Japan Academy, Series B .

Рукописна копія «Записів світлих місяців», у яких знайшли підтвердження сонячної активності. National Archives of Japan

Наскільки точно вдалося визначити дату сонячного шторму?

Взаємодіючи з земною атмосферою, заряджені сонячні частинки здатні створювати частинки, що зазвичай не утворюються в природі, наприклад ізотопи вуглецю-14. За вмістом цих ізотопів у рослинах науковці можуть відстежувати періоди екстремальної сонячної активності, але перевірка усіх решток рослин за тисячоліття потребувала б занадто багато часу та ресурсів. Тому дослідники спершу вивчили записи початку XIII століття, коли в помірних широтах Азії спостерігали незвичні для регіону північні сяйва.

Зокрема, науковці проаналізували щоденник письменника й державного діяча Фуджівари но Садаїе, відомий як «Записи світлих місяців». У лютому 1204 року цей поет записав свої спостереження червоного північного сяйва над Кіото. Тому дослідники проаналізували вміст вуглецю-14 у стовбурах туєвиків ( Thujopsis dolabrata ), які відкопали в Японії. Вік цих стовбурів визначили завдяки дендрокліматологічному підходу, тобто співвідношенню розміру річних кілець і тогочасних записів про погоду, адже в тепліші періоди дерева утворюють більші кільця.

Портрет Фуджівари но Садаїе, створений вже у XIX столітті. Kikuchi Yosai

Хоча науковці не підтвердили сонячний шторм саме у 1204 році, вони захопили період 1200-1205 років і встановили, що така подія сталася між зимою 1200 і весною 1201 року. Дослідники також з’ясували, що в досліджуваний період повний цикл сонячної активності тривав не 11 років, як зараз, а лише сім-вісім. Це свідчить про високу сонячну активність, що може пояснити часте спостереження північних сяйв протягом того часу.

На що ще вказували дерева

🌞 Це не вперше за стовбурами дерев реконструюють космічні події — раніше вони вказали на найпотужніший в історії Землі сонячний спалах понад 14 тисяч років тому.

🌟 Також у річних кільцях дерев відшукали сліди спалаху наднової близько 13 тисяч років тому, хоча й не виключають, що ці сліди могли бути пов’язаними з активністю Сонця.

🧲 А дослідження решток дерев віком 42 тисячі років вказало на зміни в магнітному полі планети, які могли спровокувати масове вимирання.

🥵 Аналіз річних кілець дерев за останні 2000 років показав, що літо 2023 було не просто найспекотнішим в історії спостережень, але й найгарячішим за два тисячоліття.

🔥 Аналіз згорілих стовбурів кипарисів, які знайшли поблизу міста Ґуанчжоу, вказав на те, що ці дерева перестали рости після пожежі при спробі захопити місто 2100 років тому.

Наука