Депресія передувала фантомному болю в поранених українських військових. Але більшість із них за рік одужали

22 квітня 2026 р. 12:19

22 квітня 2026 р. 12:19

Депресія, тривожність і гірша якість життя незадовго після ампутації виявилися пов’язаними з вищим ризиком фантомного болю в українських військових. Але науковці відмітили, що за рік після початку лікування в більшості пацієнтів покращилася якість життя, зменшилися прояви депресії та тривожності, а також — післяопераційний біль. Ці результати підтверджують попередні уявлення про те, що довготривале одужання від фізичної травми нерозривно пов’язане з психічним здоров’ям. Дослідження опублікували в журналі eClinicalMedicine .

Один з авторів дослідження, Роман Смолинець, у лікарні Львова з пацієнтом. Dr. Roman Smolynets

Чому науковців цікавив зв’язок між депресією та болем?

Дослідникам уже було відомо, що на відчуття людьми болю впливають не лише фізіологічні чинники, такі як наявність певних генів або робота імунної системи , але й те, як саме мозок обробляє больові сигнали. Іноді саме очікування того, що якісь ліки допоможуть, здатне знизити відчуття болю в пацієнтів — такий механізм називають плацебо-знеболенням.

Водночас науковці вже знали, що депресія здатна змінювати роботу мозку. Депресію, тривожність і гіршу якість життя вже пов’язували з більшою чутливістю до болю. А порушення регуляції емоцій через стрес виявилося спільним підґрунтям депресії та фіброміалгії — рідкісної хвороби, що супроводжується болем в усьому тілі. Тому команда дослідників на чолі з фахівцями Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та Північно-Західного університету в Іллінойсі вирішила вивчити, як психологічні фактори пов’язані з післяопераційним болем у військових.

Як поява післяопераційного болю залежала від психологічного стану?

Для дослідження науковці запросили 156 молодих українських військових, здебільшого з ампутацією однієї нижньої кінцівки. Усі учасники після ампутації проходили стандартне лікування й реабілітацію в Україні, зокрема фізіо- та психотерапію, приймали знеболювальні препарати, а деякі брали участь у різних відновлювальних практиках, таких як акупунктура чи йога.

За декілька днів після ампутації медики оцінювали в них рівень депресії та тривожності за стандартними шкалами, якість життя, яка включала якість сну та соціальної підтримки й здатність самостійно виконувати щоденні справи, за шкалою від 0 до 100, а також два види післяопераційного болю за шкалою від 0 до 10: біль у збереженій частині кінцівки та фантомний, тобто у втраченій кінцівці. Вимірювання повторювали за три, шість і 12 місяців після початку дослідження.

Медики зафіксували обнадійливу картину: за рік після ампутації відчуття фантомного болю знизилося з 4,3 до 1,1 бала, а болю в збереженій частині кінцівки — з 3,8 до 0,4 бала. Покращилися й психологічні показники: рівень тривожності зменшився у понад два рази, рівень депресії зменшувався протягом усього періоду спостереження, а якість життя зросла з 57,8 до 77,2 бала. Науковці з’ясували, що краща якість життя на початку дослідження була пов’язаною з нижчим рівнем обох видів післяопераційного болю, тоді як вищі рівні депресії й тривожності — із сильнішим болем у збереженій частині кінцівки.

Показники фантомного болю, болю в збереженій частині кінцівки, тривожності, депресії та якості життя учасників дослідження за період спостереження. Smolynets et al. / eClinicalMedicine, 2026

Коли дослідники побудували моделі, щоб з’ясувати, передували психологічні проблеми болю чи навпаки, то виявилося, що це залежало від виду болю. Вищі початкові рівні тривожності й депресії та гірша якість життя були пов’язаними з сильнішим фантомним болем у майбутньому, тоді як сильніший біль у збереженій частині кінцівки був пов’язаним із пізнішою появою чи погіршенням симптомів депресії. Зв’язок між болем у кінцівці та пізнішою появою депресії науковці пояснили тим, що біль у збереженій частині кінцівки найчастіше виникає через носіння протезів і обмежує користування ними, через що пацієнти стають менш самостійними, що й призводить до погіршення психічного стану.

Як відкриття змінить підхід до реабілітації після ампутацій?

Результати дослідження стали ще одним підтвердженням того, що фізичне та психічне здоров’я нерозривно пов’язані. Ба більше, іноді зв’язок між ними породжує замкнене коло: погіршення психічного здоров’я заважає ефективній реабілітації, а біль через це може призводити до нових психологічних проблем. Як вважають науковці, раннє відновлення після травми більше залежить від фізичних факторів, тоді як пізніше проявляється вплив психологічних. Тому після ампутації необхідно протягом тривалого часу моніторити психічний стан пацієнтів, щоб виявити моменти, коли психологічна підтримка найбільш потрібна.

Водночас дослідження проходило лише у форматі спостереження, тому науковці не змогли виключити інші фактори, що могли впливати на перебіг реабілітації, такі як поєднання декількох видів терапії. Окрім цього, оскільки учасниками були військові, то до поранення вони мали нормальне здоров’я, адже були придатними до призову, хоча дослідники не можуть виключити можливість того, що пацієнти мали недіагностовані психічні розлади чи хронічний біль. У майбутньому науковці хочуть зосередитися на тому, як протезування впливає на якість життя, психологічну реабілітацію та хронічний біль в українців з ампутаціями.

Як науковці борються з хронічним болем

💉 Раніше ця ж команда науковців провела дослідження, у якому ін’єкції ботулотоксину допомогли зменшити фантомний біль в українських військових і цивільних з ампутаціями.

🎧 Зменшити біль після операції вдалося й німецьким науковцям завдяки тому, що під час операцій пацієнтам вмикали заспокійливу музику та слова.

🧠 Оскільки хронічний біль часто виникає через порушення передавання сигналів у мозку, то гра для тренування мозку допомогла цього болю позбутися — причому не гірше за ліки.

🧘‍♀️ Подібний ефект спостерігали й від медитації майндфулнес , психотерапії та навіть споглядання природи — у пацієнтів зменшився біль і пов’язані з ним сигнали в мозку.

Наука