Уламок стародавнього світу знайшли в метеориті із Сахари

03 червня 2026 р. 18:16

03 червня 2026 р. 18:16

Йдеться про метеорит Northwest Africa 12774, або NWA 12774. Він належить до ангритів - дуже рідкісного типу стародавніх вулканічних метеоритів. За даними Університету Колорадо в Боулдері, серед більш ніж 80 тисяч відомих метеоритів на Землі тільки 68 належать до ангритів.

Головна інтрига в тому, що цей метеорит, судячи з мінералів усередині нього, сформувався не в маленькому астероїді. Тиск, потрібний для утворення деяких його кристалів, вказує на набагато більше тіло - можливо, розміром з Місяць або навіть близьке до Марса.

Деталі

Ангрити давно цікавлять планетологів, тому що вони належать до найдавніших вулканічних порід Сонячної системи. Вони сформувалися всього через кілька мільйонів років після її народження, тобто зберегли інформацію про час, коли планети тільки збиралися з пилу, каміння і більших тіл.

У новому дослідженні вчені вивчили мінерал клинопіроксен всередині метеорита NWA 12774. Це кристал, який зустрічається і в земній корі, і в мантії. У цьому метеориті клинопіроксен виявився незвично багатим на алюміній. Така особливість може свідчити про те, що мінерал сформувався під дуже високим тиском.

Дослідники розрахували, який тиск був потрібен для утворення цих кристалів. Вийшло щонайменше 17,5 кілобар. Для порівняння: тиск на дні Маріанської западини - найглибшої точки океану на Землі - близько 1 кілобара. Тобто метеорит зберігає сліди умов, набагато екстремальніших, ніж на дні океану.

Такий тиск не міг виникнути всередині невеликого астероїда. За розрахунками авторів, батьківське тіло ангритів повинно було мати радіус щонайменше близько 1000 кілометрів. А якщо кристали сформувалися не глибоко, а ближче до поверхні, то саме тіло могло бути ще більшим - радіусом понад 1800 кілометрів. Це вже можна порівняти з Місяцем.

Простіше кажучи, маленький метеорит виявився як осколок стіни від величезної зниклої будівлі. Самої будівлі вже немає, але по шматочку можна зрозуміти, що вона колись існувала і була набагато більшою, ніж вважали раніше.

Вчені не знають точно, як загинув цей стародавній світ. Одна з імовірних версій - потужне зіткнення в ранній Сонячній системі. Після нього велике тіло могло розколотися, а його уламки розлетілися і пізніше стали частиною інших тіл або потрапили на Землю як метеорити.

Чому це важливо

Це дослідження показує, що рання Сонячна система була складнішою, ніж здається. У ній могли існувати великі планети-зародки, які не дожили до нашого часу. Одні стали частиною сучасних планет, інші були зруйновані, а їхні уламки досі можуть потрапляти на Землю.

Особливо важливо, що батьківське тіло ангритів могло розвиватися не так, як Земля, Марс або інші кам'янисті планети. У метеориті мало кремнезему - важливого компонента земних порід. Це означає, що в ранній Сонячній системі могли існувати великі світи з незвичайним хімічним складом та іншим шляхом розвитку.

Відкриття також нагадує: метеорити - це не просто "каміння з космосу". Іноді це архіви зниклих світів. Вони можуть зберігати сліди тиску, температури та хімічних процесів, які відбувалися мільярди років тому.

Бекграунд

Планети не з'явилися одразу готовими. У ранній Сонячній системі пил і кам'яні уламки поступово злипалися у більші тіла. Деякі з них виросли до розмірів Місяця або Марса. Такі об'єкти називають планетними зародками, або протопланетами.

Частина таких тіл стала будівельним матеріалом для Землі, Венери, Марса і Меркурія. Інші зіткнулися, зруйнувалися або були викинуті на інші орбіти. Тож сучасні планети - це лише частина, що вижила, з набагато більш хаотичної ранньої історії.

Метеорит NWA 12774 дає рідкісну можливість зазирнути в цю епоху. Він не показує нам стародавній світ цілком, але зберігає мінерали, за якими можна відновити умови всередині його батьківського тіла.

Джерело

Дослідження : Aaron S. Bell et al., "Клінопіроксен високого тиску в північно-західній Африці 12774 і нові геобарометричні докази планетарного ангритового батьківського тіла розміром з ембріон", Earth and Planetary Science Letters, 2026.

Наука