Вчені знайшли сліди стародавніх річок, з яких міг виникнути Євфрат

03 червня 2026 р. 19:12

03 червня 2026 р. 19:12

Учені знайшли сліди двох давніх річок, які мільйони років тому текли зовсім не туди, куди тече Євфрат сьогодні. Ці річки, які дослідники називають Палео-Карасу і Палео-Мурат, колись прямували до Середземного моря. Пізніше рух земної кори змінив їхній шлях, і вони поступово стали частиною річкової системи, з якої виник сучасний Євфрат.

Деталі

Дослідження опубліковано в Nature Geoscience.

Автори вивчали стародавні річкові відкладення, рельєф і сейсмічні дані - тобто "знімки" шарів під землею і під морським дном. За цими даними можна відновити, де в минулому текли річки, навіть якщо їхні русла давно зникли з поверхні.

Головні герої дослідження - дві стародавні річки: Палео-Карасу і Палео-Мурат. Сьогодні Карасу і Мурат пов'язані з верхів'ями Євфрату, але в далекому минулому їхні предки, за реконструкцією авторів, текли на південний захід і впадали в східну частину Середземного моря.

Це відбувалося в пізньому міоцені, під час так званої Мессинської кризи солоності. Простими словами, це був період приблизно 5,97-5,33 млн років тому, коли Середземне море частково висохло і його рівень різко змінився. За таких умов стародавні річки могли врізатися в рельєф і залишати потужні відкладення, які тепер можна знайти під морським дном.

Потім почалися зміни, пов'язані з рухом земної кори. Регіон піднімався, деформувався, змінювалися ухили поверхні. Для річки це критично: вода завжди шукає шлях донизу, тому навіть повільне підняття або опускання ділянок суші може змусити річку змінити напрямок.

За даними переказу дослідження, приблизно до 3,6 млн років тому стародавні Карасу і Мурат ще були пов'язані з напрямком до Середземного моря. Потім Палео-Мурат почав змінювати шлях, а Палео-Карасу був перенаправлений пізніше. До приблизно 1,6 млн років тому обидві системи вже об'єдналися в річку, яка стала текти на південний схід - у бік Перської затоки, як сучасний Євфрат.

Простіше кажучи, Євфрат міг виникнути не як одна річка "з самого початку", а як результат великої перебудови. Дві стародавні річки спочатку текли до Середземного моря, потім через тектоніку змінили напрямок, злилися і стали частиною нової річкової системи.

Чому це важливо

Євфрат - не просто географічна назва. Це річка, без якої важко уявити історію Месопотамії, Родючого півмісяця та раннього землеробства. Але нове дослідження показує, що основа цього ландшафту була закладена задовго до появи людей.

Такі роботи допомагають зрозуміти, як геологія впливає на історію життя. Рух плит змінює гори, рівнини і русла річок. Річки, своєю чергою, приносять воду й опади, створюють родючі землі, формують долини та шляхи міграції тварин і людей.

Дослідження також важливе для суперечок про стародавнє Середземне море. Сліди річкових відкладень допомагають відновити, наскільки сильно воно висихало під час Мессинської кризи і які річки тоді впадали в його східну частину.

Бекграунд

Євфрат сьогодні бере початок у Туреччині, проходить через Сирію та Ірак і пов'язаний із системою Тигру і Євфрату. Ця річкова система стала основою для стародавньої Месопотамії - регіону, який часто називають однією з "колисок цивілізації".

Але геологічна історія річки набагато давніша за людську історію. Мільйони років тому обриси морів, гір і річкових долин у регіоні були іншими. Середземне море переживало різкі зміни рівня, а рух плит поступово перебудовував рельєф Близького Сходу.

Нове дослідження показує, що сучасні річки можуть зберігати сліди дуже давніх систем. Навіть якщо русло зникло, його "сліди" можуть залишитися у відкладеннях, під морським дном або у формі рельєфу.

Джерело

Дослідження: Andrew S. Madof et al., "Late Miocene Euphrates River drained into a partially desiccated eastern Mediterranean", Nature Geoscience, 2026.

Наука