Марсіанські пилові дияволи виростають до восьми кілометрів заввишки

28 червня 2026 р. 17:07

28 червня 2026 р. 17:07

Уявіть собі смерч, який замість кількох десятків метрів здіймається стовпом пилу на вісім кілометрів . Саме такі «пилові дияволи» блукають поверхнею Марса, і нещодавно зонд Mars Express Європейського космічного агентства зафіксував одразу десятки таких вихорів у марсіанській долині Мамерс Валлес. Про це розповідає матеріал на Universe Today .

Що відомо коротко

• Пилові дияволи на Марсі формуються подібно до земних, але через нижчу гравітацію виростають до 8 км заввишки.
• Швидкість обертання таких вихорів може досягати 45 м/с , тобто близько 150 футів за секунду.
• Камера високої роздільної здатності HRSC на борту Mars Express зафіксувала десятки активних вихорів над системою каналів Мамерс Валлес.
• Зображення створене шляхом поєднання до дев’яти окремих каналів камери, що дозволяє «бачити» рух об’єктів на поверхні.
• Регіон Мамерс Валлес має довжину близько 1000 км , до 25 км завширшки і 1,2 км завглибшки та зберігає сліди давньої води, лави й льоду.

Чому марсіанські пилові дияволи такі гігантські

Пилові дияволи — це мініатюрні вихори, які виникають, коли Сонце нерівномірно прогріває поверхню. Тепле повітря над гарячішими ділянками піднімається вгору, закручується й захоплює пил, утворюючи тонкий, але високий стовп. На Землі такі вихори зазвичай невеликі й короткочасні.

На Марсі все працює за тим самим принципом, але в інших умовах. Гравітація там становить лише близько 38% земної , атмосфера розріджена, а поверхня вкрита дрібним пилом. Це як різниця між тим, щоб підкинути в повітря жменю піску на пляжі й жменю легкого попелу: попіл здійметься значно вище й повільніше опускатиметься.

У результаті марсіанські пилові дияволи можуть виростати до кількох кілометрів заввишки й тягнутися над поверхнею, немов тонкі димові стовпи. Вони не просто ефектні — вони активно «перемішують» атмосферу й переносять пил на великі відстані, впливаючи на кліматичні цикли всієї планети.

Як Mars Express «ловить» рухомі вихори

Зонд Mars Express працює на орбіті Марса ще з 2003 року. Один із його головних інструментів — камера високої роздільної здатності HRSC (High Resolution Stereo Camera). Вона знімає поверхню не одним «оком», а одразу кількома каналами — до дев’яти окремих ракурсів під час прольоту над однією й тією ж ділянкою.

Якщо уявити, що ви робите серію знімків вулиці з вікна потяга, то, порівнюючи їх, можна помітити, що саме рухається: машини, люди, хмари. Так само й HRSC: поєднуючи послідовні зображення з різних каналів, вчені бачать, які об’єкти на поверхні змінили положення між кадрами.

Саме завдяки такому «багатоочному» погляду Mars Express вдалося помітити десятки пилових дияволів над Мамерс Валлес, визначити напрямок їхнього руху та оцінити швидкість. Це перетворює звичайне фото каньйону на своєрідний кадр з повільного відео марсіанської погоди.

Мамерс Валлес: каньйон, що пам’ятає теплий Марс

Мамерс Валлес — це система каналів у звивистому каньйоні, вирізаному в кратерованих північних височинах області Арабія Терра. Її канали простягаються приблизно на 1000 км від давніх південних височин Марса до північних низин, мають до 25 км у діаметрі та до 1,2 км завглибшки.

Навколо видно різноманітні форми рельєфу: столоподібні гори-меси, урвища та льодовики водяного льоду, заховані під шаром пилу й уламків. Частина каналів вкрита темним матеріалом, який вчені вважають вулканічним піском, частково перенесеним вітром.

Усі ці деталі — як сторінки геологічного щоденника. Вони свідчать, що в різні епохи через цей регіон текла вода, розливалася лава або повзли льодовики. Вік долини відносять до пізнього ноахійського періоду, приблизно 3,8 мільярда років тому , коли Марс переходив від теплого й вологого світу до холодної, сухої й майже геологічно «завмерлої» планети.

Тож кожен сучасний пиловий диявол, що пробігає дном цього каньйону, немов коротка примха погоди на тлі дуже довгої історії змін клімату й поверхні Марса.

Навіщо вивчати ці марсіанські вихори

Пилові дияволи — не просто цікава картинка. Вони є важливою частиною метеорологічних циклів Марса . Переносячи пил, вони впливають на те, як поверхня нагрівається й охолоджується, а отже — на температуру й динаміку атмосфери.

Для майбутніх місій, зокрема роботизованих і пілотованих, розуміння поведінки пилу критично важливе. Пил може осідати на сонячні панелі, змінювати видимість, впливати на роботу приладів. Спостереження з Mars Express допомагають будувати моделі марсіанської погоди й передбачати, де й коли такі вихори найімовірніші.

Крім того, поєднання даних про сучасні пилові процеси з геологічними структурами на кшталт Мамерс Валлес дозволяє краще зрозуміти, як Марс змінювався протягом мільярдів років — від планети з активною гідросферою до нинішньої сухої пустелі.

FAQ

Ці спостереження вже дають нові наукові висновки чи це лише «красиві картинки»?

Зображення HRSC — це не просто візуальні враження. Завдяки багатоканальній зйомці вчені можуть вимірювати швидкість і напрямок руху пилових дияволів, а також оцінювати, як часто вони виникають у певних регі

???????: Universe Today

Наука