Люди прискорили танення одного з найважливіших льодовиків Антарктиди

29 червня 2026 р. 19:12

29 червня 2026 р. 19:12

Льодовик Пайн-Айленд розташований у Західній Антарктиді й впадає в море Амундсена. Він вважається одним із найбільших джерел втрати льоду в регіоні та важливим чинником майбутнього підвищення рівня моря.

Робота опублікована в журналі The Cryosphere.

Деталі

Дослідження провели вчені з King’s College London, British Antarctic Survey та інших наукових організацій. Вони порівняли два сценарії: як льодовик розвивався б з урахуванням антропогенного потепління і як він міг би відступати без людського впливу на клімат.

За розрахунками, до 2015 року в сценарії без людського впливу лінія налегання льодовика відступила б приблизно на 4 км менше. Це місце, де льодовик перестає лежати на кам’яній основі й починає плавати як шельфовий лід. Саме рух цієї лінії показує, наскільки далеко льодовик «відповзає» вглиб материка.

Автори вважають, що викиди парникових газів посилили відступ Пайн-Айленда приблизно на 18–20 % з 1940-х років. Це додало кілька кілометрів до його руху в бік суші.

Чому цей льодовик такий важливий

Пайн-Айленд — не просто один із безлічі льодовиків Антарктиди. Він дренує більшу частину Західно-Антарктичного льодовикового щита і входить до числа значущих чинників, що впливають на глобальне підвищення рівня моря.

Проблема в тому, що льодовик контактує з океаном. Тепла вода може проникати під його шельфову частину, підточувати лід знизу та прискорювати відступ. Геологічні дані показують, що швидке відступання льодовика почалося ще в 1940-х роках, ймовірно, через посилене проникнення теплої океанської води під крижаний шельф. А вже після цього антропогенне потепління океану посилило цей процес.

Іншими словами, льодовик втрачає стійкість не тільки тому, що повітря стає теплішим. Для Антарктиди особливо важливий океан: він може руйнувати лід знизу.

Що саме зробили вчені

Це дослідження належить до кліматичної атрибуції. Такий підхід часто використовують, коли вчені намагаються зрозуміти, наскільки конкретна подія — спека, повінь, посуха — стала ймовірнішою або сильнішою через зміну клімату.

З льодовиками Антарктиди зробити це складніше. У них довга пам’ять: на сучасний стан може впливати не лише клімат останніх десятиліть, а й те, як льодовик змінювався тисячі років тому. Автори прямо зазначають, що довгострокова історія льодовика за останні 10 тис. років теж може бути важливою для його нинішнього відступу.

Проте дослідники вперше дали кількісну оцінку ролі людського фактора для великого антарктичного вивідного льодовика. За даними The Cryosphere, спостережуване відступання в індустріальну епоху навряд чи відбулося б у такому масштабі без антропогенних змін клімату.

Простими словами

Льодовик можна уявити як величезну крижану річку, яка повільно тече до океану. Там, де лід уже не лежить на дні, а починає плавати, проходить важлива межа — лінія налегання.

Коли тепла вода підточує лід знизу, ця межа відступає вглиб материка. Чим далі вона відступає, тим більше льоду може почати швидше стікати в океан.

Нове дослідження показує: якби не антропогенне потепління, Пайн-Айленд все одно міг би відступати. Але не так далеко. До 2015 року вплив людського фактора додав приблизно 4 км до відступу цієї межі.

Чому це стосується не лише Антарктиди

Антарктичні льодовики впливають на рівень моря в усьому світі. Якщо вони втрачають більше льоду, вода в океанах піднімається. Це важливо для прибережних міст, портів, островів та низинних територій.

Пайн-Айленд особливо важливий, оскільки він пов’язаний із Західно-Антарктичним льодовиковим щитом. Цей регіон вже давно викликає занепокоєння у кліматологів: частина його льоду лежить на основі нижче рівня моря, тому він вразливий до теплої океанської води.

Це не означає, що рівень моря різко підніметься завтра. Льодовикові щити реагують повільно. Але саме в цьому й полягає проблема: наслідки нинішнього потепління можуть тривати століттями.

Що буде далі

Моделі показують, що пізніше в цьому столітті льодовик Пайн-Айленд може тимчасово стабілізуватися, якщо його відступ дійде до підлідного хребта. Такий рельєф може на деякий час уповільнити рух льоду.

Але це не обов’язково розворот. Якщо потепління триватиме, пауза може виявитися тимчасовою. За оцінками авторів, вплив людини знову може стати домінуючим чинником відступу вже у XXII столітті.

Як зазначив провідний автор дослідження Алекс Бредлі, льодовикові щити реагують повільно, а наслідки сьогоднішніх викидів впливатимуть на втрату льоду в Антарктиді ще століттями.

Контекст

Пайн-Айленд давно вважається одним із найбільш вразливих льодовиків Антарктиди. Він швидко втрачає лід, відступає та впливає на баланс Західно-Антарктичного льодовикового щита.

Новизна цієї роботи полягає в тому, що вчені не просто описали відступ, а спробували кількісно відокремити вплив антропогенних змін клімату від інших факторів. Журнал «The Cryosphere» називає цю статтю однією з перших формальних оцінок зв’язку між антропогенним потеплінням та відступом льодовика Пайн-Айленд.

Джерело

Дослідження: Alexander T. Bradley, David T. Bett, C. Rosie Williams, Robert J. Arthern, Paul R. Holland, James Byrne, Tamsin L. Edwards, Mira Adhikari — «Виявлення та визначення ролі антропогенних змін клімату у відступі льодовика Пайн-Айленд у промислову епоху», The Cryosphere, 2026.

Наука