Вчені розкрили секрет довголіття людей

29 червня 2026 р. 21:10

29 червня 2026 р. 21:10

Вчені проаналізували дані щодо тривалості життя 39 видів приматів — від мармозеток до людиноподібних мавп і людей. Виявилося, що у різних видів середня тривалість життя значно відрізняється, але сама швидкість старіння у лінії людиноподібних залишалася напрочуд стабільною протягом мільйонів років.

Деталі

Дослідники використовували дані з Primate Aging Database — бази, де зібрано відомості про життя приматів із зоопарків, центрів утримання та природоохоронних установ. На основі цих даних вони оцінили параметри старіння у 39 видів і спробували відтворити, як могли старіти їхні спільні предки.

Для аналізу вчені використовували модель Гомперца. Вона описує, як із віком зростає ризик смерті. Простіше кажучи, модель показує не просто «скільки років живе тварина», а наскільки швидко з віком збільшується ймовірність померти.

І тут з’явився несподіваний результат: тривалість життя у приматів може відрізнятися майже в 10 разів — приблизно від 8 років у мармозеток до близько 80 років у людей, — але швидкість старіння не змінювалася так сильно, як можна було очікувати.

У чому «секрет»

Головна ідея дослідження — розділити дві речі: ризик померти у дорослому віці та швидкість старіння.

Перше — це наскільки висока ймовірність померти через хвороби, травми, умови середовища, хижаків, інфекції чи інші чинники. Друге — наскільки швидко стан організму погіршується з віком.

Вчені дійшли висновку, що у приматів сильно змінювався саме базовий ризик смерті, а ось сама швидкість вікового погіршення виявилася більш стабільною. У предків людиноподібних мавп вона могла бути приблизно такою ж, як у сучасних людей.

Іншими словами, люди не просто «раптово навчилися жити довго». Повільне старіння могло бути давньою рисою, яка з’явилася у лінії людиноподібних задовго до Homo sapiens.

Чому люди живуть довше

Дослідження не стверджує, що людина живе довше лише завдяки одному біологічному механізму. На тривалість життя впливають медицина, харчування, безпека, соціальні умови та зниження смертності в молодому й середньому віці.

Але робота показує важливу річ: у людини може бути давня еволюційна основа для повільного старіння. За словами першого автора дослідження Юджина Меламуда, швидкість старіння далеких предків, що сягає часів розходження людиноподібних мавп та мавпоподібних Старого Світу, була приблизно такою ж, як у сучасних людей.

Це означає, що шукати біологічні основи довгого життя лише всередині людських популяцій може бути недостатньо. Потрібні порівняння між різними видами приматів.

Чому це важливо

Якщо повільне старіння з’явилося так давно, то його механізми можуть бути глибоко вбудовані в біологію людиноподібних. Це може допомогти вченим шукати молекулярні та фізіологічні ознаки, пов’язані з повільнішим віковим погіршенням стану організму.

Автори вважають, що подальші дослідження повинні порівнювати різні види приматів і шукати біохімічні показники, пов’язані зі швидкістю старіння. У майбутньому це може допомогти краще зрозуміти, чому одні види старіють швидше, а інші — повільніше.

Але це не прямий шлях до таблетки від старості. Це фундаментальне дослідження про те, як еволюція формувала старіння.

Контекст

Люди давно вирізняються серед приматів високою тривалістю життя. Але залишалося питання: чи це результат недавньої еволюції людини, чи більш давня особливість нашого роду?

Нове дослідження схиляється до другого варіанту. Воно показує, що повільне старіння могло з’явитися у предків людиноподібних мавп десятки мільйонів років тому і потім зберігатися відносно стабільним.

Це змінює саму постановку питання. Замість «чому людина раптово стала довгожителем» вчені пропонують запитати: чому лінія людиноподібних так давно набула повільного темпу старіння і як він підтримувався еволюцією.

Джерело

Дослідження : Eugene Melamud, Wendy Newton, Joseph W. Kemnitz — «Phylogenetic reconstruction of ancestral ageing rates in the primate lineage», Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences, 2026.

Наука