Щур звільнив свого родича й поділився їжею. Чому?

06 липня 2026 р. 23:23

06 липня 2026 р. 23:23

Нова робота дослідників із Рурського університету в Бохумі пропонує більш точну відповідь: так, у щурів є форма емпатії, але вона не така складна, як людська. Це не «співчуття» у нашому повсякденному розумінні, а простіший поведінковий профіль: тварина розпізнає емоції та ситуацію іншої особини, діє гнучко і допомагає не лише заради безпосередньої вигоди.

Робота опублікована в журналі Biological Reviews.

Її головний внесок полягає не в новому експерименті з щурами, а в моделі, яка дозволяє порівнювати емпатію у різних тварин без крайнощів: не «як у людей» і не «просто інстинкт».

Деталі

Історія почалася з відомого дослідження 2011 року, опублікованого в Science. Тоді вчені з Чиказького університету показали: лабораторні щури раз за разом звільняли родичів із обмежувача, навіть коли поруч була можливість отримати шоколад. У прес-релізі університету це описувалося як одне з перших свідчень емпатично мотивованої поведінки допомоги у гризунів.

Важлива деталь: щури не просто випадково штовхали дверцята. У експериментах вони поступово вчилися відкривати обмежувач і робили це швидше. Коли до завдання додали шоколад, тварини все одно звільняли замкненого родича, а потім могли ділитися ласощами.

Для одних вчених це виглядало як вагомий аргумент на користь емпатії у щурів. Для інших — як надто смілива інтерпретація: можливо, тварина просто реагувала на стрес, шум, звичку або соціальне збудження, а не «співчувала» у людському розумінні.

Команда філософа Альберта Ньюена запропонувала вийти з цього глухого кута. Замість питання «чи є у щурів емпатія чи ні?» дослідники розглядають емпатію як сукупність кількох здібностей. Такий підхід дозволяє не просто відповісти «так» чи «ні», а визначити, який саме тип емпатії можливий у різних видів.

Як вчені пропонують вимірювати емпатію

У новій моделі емпатію описують через п’ять вимірів. Тварина має хоча б певною мірою розпізнавати емоції іншої, розуміти її ситуацію, враховувати її ментальний стан, діяти гнучко та спрямовувати поведінку на іншу, а не лише на власну вигоду.

У щурів, за цією моделлю, є не всі компоненти. Вони, ймовірно, помірковано розпізнають емоції та ситуацію іншої тварини. Їхня поведінка може бути гнучкою: вони не просто автоматично реагують, а вчаться допомагати в конкретній ситуації. Але в них майже немає ознак складного розуміння психічного стану іншої особини — того, що у людини пов’язано з уявленням про чужі думки, наміри та переживання.

Простіше кажучи: щур може реагувати на стан знайомого родича й допомагати йому, але це не означає, що він «думає про його почуття» так, як це робить людина.

Чому це не просто інстинкт

Ключовий аргумент на користь емпатичної поведінки — вибірковість. Якби йшлося лише про суворий вроджений рефлекс, щури допомагали б однаково всім. Але дослідники зазначають: щури охочіше допомагають знайомим тваринам, з якими пов’язані соціально, ніж незнайомим.

Це робить поведінку більш схожою на соціальну допомогу, а не на механічну реакцію. Тварина не просто «відчиняє дверцята», а реагує на ситуацію іншого учасника своєї групи.

Але тут слід бути обережними. Вчені не кажуть, що щури добрі, благородні або здатні до морального вибору. Такі слова надто людські. Коректніше: у щурів є поведінка, яка відповідає деяким критеріям емпатії, але це простіша й обмеженіша форма.

Чому це важливо

Щури часто викликають у людей огиду чи страх: їх асоціюють зі сміттям, хворобами та шкідниками. Тому ми легко розпізнаємо емоції у собак чи котів, але набагато гірше готові бачити складну поведінку у щурів.

Нова модель якраз допомагає усунути симпатію чи антипатію з оцінки. Питання не в тому, чи подобається нам тварина. Питання в тому, які здібності вона демонструє в контрольованих спостереженнях.

Це також важливо для науки про еволюцію соціальної поведінки. Якщо елементи емпатії є не тільки у людей і людиноподібних мавп, а й у гризунів, значить, базові форми допомоги іншим могли виникати у соціальних тварин набагато ширше, ніж прийнято вважати.

Контекст

У новій роботі автори порівнюють різні групи тварин: людиноподібних мавп, щурів і мишей, собак і вовків, а також птахів родини воронових. Мета — не скласти рейтинг «хто добріший», а описати різні профілі емпатії.

У людини емпатія включає складні компоненти: ми можемо уявити чужу точку зору, зрозуміти наміри, оцінити ситуацію, згадати минулий досвід і свідомо вирішити допомогти. У тварин частина цих компонентів може бути виражена сильніше, частина — слабше або майже відсутня.

Тому твердження «щури здатні до емпатії» є правильним лише з уточненням: мова йде не про людське співчуття, а про простішу форму соціальної реакції та допомоги.

Джерело

Дослідження: Albert Newen et al., «Animal empathy reconsidered: a multidimensional profile account», Biological Reviews, 2026.

Наука